Комітет ВР розгляне законопроєкти щодо порядку обрання голів судів

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу проведе чергове засідання, під час якого розгляне законопроєкти щодо змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які стосуються процедури обрання суддів на адміністративні посади та їх звільнення.

Йдеться про проєкт Закону №8296 від 21 грудня 2022 року, поданий народними депутатами Михайлом Дирдіним, Павлом Павлішем та іншими парламентарями, а також альтернативний законопроєкт №8296-1 від 4 січня 2023 року, автором якого є народний депутат Григорій Мамка.

Нові правила обрання голів судів

Законопроєкт №8296 передбачає удосконалення процедури обрання голів судів. Зокрема, пропонується запровадити механізм, за яким у разі, якщо збори суддів протягом двох місяців не зможуть обрати голову суду або його заступника, таке призначення здійснюватиме Голова Верховного Суду.

Документ також пропонує змінити підхід до кількості голосів, необхідних для обрання кандидата на адміністративну посаду. Зокрема, пропонується передбачити, що кандидат може бути обраний за результатами таємного голосування, якщо за нього проголосує не менше однієї третини суддів від фактичної кількості суддів відповідного суду.

Обмеження строків перебування на посаді

Проєктом закону передбачається, що суддя не може обіймати одну й ту саму адміністративну посаду більше ніж два строки поспіль. Один строк становитиме чотири роки, а попередній стаж на цій посаді враховуватиметься.

Крім того, у разі дострокового звільнення судді з адміністративної посади не за власною заявою він не зможе претендувати на керівні посади в судах протягом наступних трьох років.

Законопроєкт також розширює підстави для припинення повноважень судді на адміністративній посаді. Зокрема, навіть тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя — наприклад, під час дисциплінарного провадження або проходження кваліфікаційного оцінювання — може стати підставою для припинення його повноважень на керівній посаді.

Особливості в умовах воєнного стану

Окремо передбачено можливість продовження строку повноважень суддів на адміністративних посадах на період дії воєнного стану та ще на 90 днів після його припинення або скасування.

Це стосуватиметься, зокрема, судів у територіальних громадах, де ведуться або велися бойові дії, а також випадків, коли жоден із суддів відповідного суду не виявив бажання обіймати адміністративну посаду.

Причини законодавчих змін

Ініціатори законопроєкту зазначають, що на практиці процедура обрання керівництва судів часто затягується через конфлікти всередині суддівських колективів. У деяких випадках неможливо забезпечити необхідну кількість суддів для проведення голосування, що фактично блокує призначення керівництва суду.

Ще однією проблемою, на думку авторів, є можливість повторного обрання на адміністративну посаду навіть після двох строків поспіль через недосконалість чинного законодавства.

За словами депутатів, через довільне тлумачення норм законодавства в окремих судах керівництво залишалося незмінним протягом десятиліть. Наприклад, у Дніпровському районному суді міста Києва одна особа виконувала повноваження голови суду з 1988 по 2020 рік, а в Господарському суді Чернівецької області — з 1992 по 2020 рік.

Зауваження експертів

Водночас у Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради звернули увагу на низку ризиків, пов’язаних із запропонованими змінами.

Зокрема, експерти зазначають, що надання Голові Верховного Суду повноважень призначати суддів на адміністративні посади може виходити за межі його компетенції, визначеної чинним законодавством.

Також звертається увага на можливу ситуацію, коли для ініціювання дострокового звільнення судді з адміністративної посади буде достатньо звернення лише кількох суддів відповідного суду.

Крім того, законопроєкт не деталізує, скільки разів мають скликатися збори суддів протягом двох місяців, перш ніж питання обрання керівництва суду буде передано на вирішення Голові Верховного Суду.

Розгляд цих законодавчих ініціатив у профільному комітеті стане черговим кроком у дискусії щодо вдосконалення механізмів управління в судовій системі України.