Комунальні борги — за місцем квартири: новий законопроєкт змінює правила підсудності та стягнення

У Верховній Раді розглядають проект Закону України «Про управління житловим фондом», який має стати одним із ключових елементів реформи житлової політики. Документ уже перебуває на вивченні профільного парламентського комітету та передбачає комплексні зміни як у сфері управління житлом, так і в судовій практиці щодо стягнення заборгованості.

Законопроєкт, напрацьований Міністерством розвитку громад та територій, пропонує суттєво оновити підходи до управління житловим фондом, а також внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Нові правила підсудності

Однією з ключових новацій є запровадження виключної підсудності для справ про стягнення комунальних боргів. Зокрема, пропонується доповнити статтю 30 ЦПК новою нормою, відповідно до якої такі позови подаватимуться не за місцем проживання боржника, а за місцезнаходженням нерухомого майна, щодо якого виникла заборгованість.

Це може суттєво змінити судову практику, адже спори про оплату житлово-комунальних послуг будуть «прив’язані» до конкретного об’єкта нерухомості.

Розширення можливостей для стягнення

Також законопроєкт передбачає зміни до статті 161 ЦПК України. Зокрема, пропонується дозволити видачу судового наказу не лише на суму основного боргу, інфляційних втрат і 3% річних, а й на суму пені.

Крім того, планується запровадити можливість стягнення у наказному провадженні заборгованості за внесками на утримання будинку, проведення ремонтів, реконструкції та інших робіт щодо спільного майна багатоквартирного будинку.

Зміни до статті 162 ЦПК також передбачають, що заяви про видачу судового наказу у таких справах подаватимуться за місцезнаходженням нерухомого майна.

Ширша реформа житлової сфери

Окрім процесуальних змін, законопроєкт містить низку системних новацій у сфері житлової політики. Серед них:

• запровадження єдиних правил управління житлом незалежно від форми власності;
• створення юридичної особи для кожного багатоквартирного будинку (у разі відсутності ОСББ);
• формування єдиного реєстру управління житловим фондом;
• створення повної бази даних про житловий фонд громад;
• визначення статусу ОСББ та управителів як споживачів комунальних послуг;
• встановлення професійних вимог до управителів;
• чітке розмежування відповідальності між співвласниками, ОСББ та управителями.

Очікується, що ухвалення законопроєкту дозволить систематизувати підходи до управління житлом та зробити більш ефективним механізм стягнення заборгованості у сфері житлово-комунальних послуг.