«Маркетопт» і «Ябко» виходять із тіні після справ БЕБ: що стоїть за гучною «детінізацією» бізнесу

Українські торговельні мережі «Маркетопт» та «Ябко», проти яких Бюро економічної безпеки відкрило кримінальні провадження за підозрою в ухиленні від сплати податків, несподівано оголосили про «перехід на нові стандарти роботи». Компанії заявили про відмову від схем дроблення бізнесу на ФОПів, перехід до прозорої звітності та повну фіскалізацію продажів.

Обидві заяви пролунали на тлі активних розслідувань БЕБ та публічного тиску з боку голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева.

«Маркетопт»: 3,5 тисячі ФОПів і мільярдні втрати бюджету

Полтавська мережа «Маркетопт» офіційно заявила про «суттєву трансформацію» бізнесу, яка передбачає:

• роботу через єдину юридичну особу;
• відмову від дроблення на ФОПів;
• прозору систему обліку;
• повну фіскалізацію операцій.

Раніше Данило Гетманцев заявляв, що мережа нібито використовувала понад 3,5 тисячі ФОПів для мінімізації податків. За його оцінками, бюджет міг втратити понад 1,1 млрд грн.

У квітні 2026 року БЕБ провело обшуки в магазинах мережі та вилучило документи, банківські картки, комп’ютери, чорну бухгалтерію й необліковану готівку.

«Ябко» також визнає зміну правил гри

Через кілька днів після заяви «Маркетопту» про трансформацію оголосила й мережа магазинів техніки «Ябко». Компанія прямо вказала, що зміни стали результатом розслідування БЕБ щодо використання ФОП-моделі та організації податкових процесів.

За даними правоохоронців, під час обшуків у «Ябка» вилучили техніку на понад 90 млн грн. Слідство також перевіряє можливі факти продажу контрабандної техніки, хоча сама компанія ці звинувачення заперечує.

Як працює новий механізм БЕБ

За інформацією джерел ЕП у правоохоронних органах, БЕБ фактично пропонує бізнесу «угоду»: компанії мають:

• відшкодувати державі несплачені податки;
• сплатити штраф;
• відмовитися від схем мінімізації;
• перейти на прозору модель роботи.

У такому випадку кримінальні провадження можуть бути закриті відповідно до ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Детінізація чи імітація реформ?

Експерти вже називають ситуацію навколо «Маркетопту» та «Ябка» тестом для нового керівництва БЕБ та особисто директора бюро Олександра Цивінського, який саме готується звітувати у Верховній Раді про результати роботи.

Правоохоронці стверджують, що подібний «флешмоб виходу з тіні» може поширитися й на інші великі галузі — зокрема ювелірний бізнес та ринок секонд-хенду.

Втім, ключове питання залишається відкритим: чи справді великі мережі відмовляться від тіньових схем, чи гучні заяви виявляться лише частиною публічної кампанії напередодні політичних звітів та перевірок.