МОЗ планує посилити контроль за призначенням антибіотиків

На порядку денному МОЗ – питання реалізації протимікробних препаратів та їх раціонального використання в медичній практиці, порядок їх призначення, важливість посилення контролю за їх раціональним застосуванням.

Це питання залишається одним із важливих для системи охорони здоров’я, адже неправильне або надмірне використання антибіотиків може сприяти розвитку антибіотикорезистентності – стійкості бактерій до лікування. Через це інфекції можуть ставати складнішими для терапії. Саме тому антибіотики мають призначатися лише за потреби, відповідно до медичних показань і затверджених стандартів лікування.

За даними моніторингу, у практиці застосування антибіотиків зберігаються проблемні питання, зокрема щодо співвідношення різних груп препаратів (груп доступу, спостереження та резерву). Так, антибіотики, які мають застосовуватися обмежено або лише у виняткових випадках, у низці випадків використовуються частіше, ніж очікується.

Вітчизняним виробникам запропоновано розглянути можливість локалізації виробництва генеричних версій препаратів групи резерву, зокрема лінезоліду, який уже виробляється в Україні, азтреонаму, цефтароліну, ін’єкційного фосфоміцину, тигецикліну, даптоміцину, колістину та поліміксину B, а також цефтазидиму з авібактамом.

Виробникам та імпортерам також запропоновано розглянути питання реєстрації в Україні препаратів, які наразі не представлені на українському ринку. Йдеться, зокрема, про цефтолозан з тазобактамом, меропенем з ваборбактамом, цефідерокол, іміпенем з циластатином і релебактамом, азтреонам з авібактамом, далбаванцин, оритаванцин, телаванцин, тедизолід, омадациклін, еравациклін та лефамулін. Нині доступ до таких препаратів забезпечується лише через механізм ввезення незареєстрованих лікарських засобів.

Щодо необхідності посилення контролю за призначенням, відпуском та використанням протимікробних препаратів в Україні – МОЗ наголошує, що антибіотики мають застосовуватися відповідно до медичних показань і затверджених стандартів лікування, а рішення щодо вибору препарату повинно ухвалюватися з урахуванням стану пацієнта та конкретної клінічної ситуації.

Окремий акцент – на важливості функціонування електронного рецепта, який є одним із ключових інструментів для забезпечення прозорого та контрольованого відпуску антибіотиків, а також запобігання їх безконтрольному використанню. Саме тому його подальше впровадження та масштабування потребує спільної участі держави, медичної спільноти, аптечних закладів і фармацевтичного ринку. Електронний рецепт має стати основним інструментом рецептурного відпуску антибіотиків.

Необхідне також підвищення ефективності рецептурного відпуску антибіотиків через аптечну мережу та посилення моніторингу дотримання відповідних вимог.