НАБУ прийшло в наглядову раду Сенс Банку

Державний “Сенс Банк” фігурує у справі як канал переказу частини застави за Германа Галущенка, а організацію цих операцій слідство пов’язує з чинними і колишніми посадовцями самого банку, пише Ярослав Железняк.

Уранці 19 серпня НАБУ і САП повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі високопосадовців Офісу президента. Імен антикорупційні органи не назвали, пообіцявши деталі “згодом”. Деталі, втім, з’явилися швидше за офіційний реліз: за даними джерел ZN.UA, ідеться про заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, народного депутата від колишньої ОПЗЖ Вадима Столара та екснардепа Максима Микитася, а також про чиновників Міністерства юстиції і представників “Сенс Банку”. Олексій Гончаренко додав, що обшуки пов’язані з банком і внесенням застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Операцію назвали “Форест Гамп”.

Почнемо з мотиву, бо в клопотанні детектива він викладений напрочуд відверто. За версією слідства, невстановлені особи з Офісу президента поставили перед тодішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою завдання взяти банк під контроль Офісу президента, щоб не допустити контролю над ним з боку інших владних структур. Детектив стверджує, що цю ініціативу нібито підтримували представники керівництва наглядової ради та правління банку. І вже потім, наступним пунктом, Мудра мала організувати залучення коштів для внесення 150 мільйонів гривень застави за Галущенка.

Вдумайтеся в конструкцію. Не “посилити нагляд”, не “оптимізувати управління”. Взяти під контроль. Державний банк, націоналізований у російських власників, описаний як ресурс, за який конкурують кабінети, а не як фінансова установа з наглядовою радою, правлінням і регулятором.

Серед посадовців банку в матеріалах фігурують троє: голова правління АТ “Сенс Банк” О. В. Ступак, колишній голова наглядової ради М. І. Гладишенко та начальниця Департаменту фінансового та валютного моніторингу Л. П. Снігур. Слідство заявляє про неодноразове спілкування цих осіб або частини з них з І. Р. Мудрою, Максимом Микитасем, В. П. Єлізаровим і М. В. Тарковським. Тема спілкування, якщо вірити клопотанню, була цілком конкретна: безготівкові перекази через “Сенс Банк” для подальшого внесення застави.

Окремий сюжет клопотання стосується фінансового моніторингу. Ідеться не лише про організацію переказів, а й про можливий обхід контрольних процедур банку по фінмону, а також про можливе невиявлення автоматизованими системами банку операцій, які підлягали фінмоніторингу. Простіше кажучи, слідство цікавить, чому рух десятків мільйонів гривень між пов’язаними компаніями не підсвітився там, де він зобов’язаний був підсвітитися за визначенням.

Тепер власне гроші, і тут опис детектива читається як інструкція. У період 22-23 червня 2026 року ТОВ “Востоктранслогістика” чотирма платежами перерахувало на рахунок “Гіран Констракт” у “Сенс Банку” 35 мільйонів гривень із призначенням “поворотна безвідсоткова фінансова допомога”. Зі свого рахунку в ПУМБ “Гіран Констракт” переказало на власний рахунок у “Сенс Банку” ще 48,86 мільйона. Загалом на цьому рахунку було акумульовано 83,86 мільйона.

Далі гроші розходяться трьома струмками. 25 червня з рахунку в “Сенс Банку” 46 мільйонів безпосередньо пішли на спеціалізований рахунок ВАКС як застава за Галущенка. З того самого рахунку 37,86 мільйона перераховано ТОВ “Тетрас Оптіма” на рахунок в ОТП Банку, і разом із 16,23 мільйона, отриманими через ПУМБ, “Тетрас Оптіма” відправило до ВАКС 54 мільйони. 26 червня “Гіран Констракт” перерахувало 4 мільйони на рахунок “Пелет Сервіс” у “Сенс Банку” нібито як оплату будівельних матеріалів, і того самого дня “Пелет Сервіс” переказало всі 4 мільйони до ВАКС як частину застави.

Загальні 150 мільйонів розкладаються так: “Гіран Констракт” внесло 46 мільйонів з рахунку в “Сенс Банку” і ще 41 мільйон з рахунку в ПУМБ, “Пелет Сервіс” – 4 мільйони через “Сенс Банк”, “Скайт Рітейл” – 5 мільйонів через “Ідея Банк”, “Тетрас Оптіма” – 54 мільйони через ОТП Банк. Безпосередньо з рахунків у “Сенс Банку” на рахунок ВАКС надійшло 50 мільйонів, ще 37,86 мільйона пройшли із “Сенс Банку” через “Тетрас Оптіму” і вже звідти були спрямовані до суду. Сумарно пов’язаний із банком грошовий потік до застави становить щонайменше 87,86 мільйона, хоча частина коштів була транзитною.

Роль Гладишенка слідство виділяє окремо: саме за його пособництва, як стверджується, до внесення застави було залучено ТОВ “Тетрас Оптіма”. Те саме, через яке до ВАКС пішли 54 мільйони, з яких 37,86 перед цим надійшли з рахунку в “Сенс Банку”.

Варто уточнити біографію фігуранта, бо частина медіа сьогодні переплутала йому ім’я. Ідеться про Миколу Гладишенка, фіндиректора державного “Укрфінжитла”, який у жовтні 2025 року очолив наглядову раду “Сенс Банку”. Його прізвище звучало в оприлюднених “Українською правдою” розшифровках “плівок Міндіча”: 9 травня 2025 року Олександр Цукерман і Василь Веселий, якого слідство називає колишнім радником наглядової ради і якого співрозмовники УП називали “смотрящим” за банком, обговорювали майбутній склад наглядової ради і власні “квоти” в ній. Через 40 днів, 18 червня 2025 року, Кабінет міністрів призначив до наглядової ради рівно тих людей, яких називали в тій телефонній розмові. 6 травня 2026 року Гладишенко самовідсторонився від повноважень на два місяці, виконання обов’язків перейшло до Пьотра Новака, а Нацбанк розпочав перевірку відповідності Гладишенка критеріям незалежності та адміністративне провадження щодо голови правління Олексія Ступака, у якого регулятор побачив ознаки прихованої паралельної структури управління банком.

Сьогодні, за даними джерел “Економічної правди”, обшуки проходять в офісі наглядової ради “Сенс Банку”, зокрема і в самого Гладишенка. Є також інсайд, офіційно не підтверджений, про обшуки у Дмитра Олійника в НБУ.

Але найкрасномовніша знахідка обшуків не банківська. Детективи НАБУ виявили документ із планом антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради: прописані комунікаційні кроки та ключові меседжі для реагування на публічну ситуацію навколо роботи ТСК. Тобто паралельно з рухом заставних мільйонів хтось методично готував, як про це все розповідатимуть виборцю.

Другий сюжет обшуків пов’язаний із рейдерством. За версією слідства, Максим Микитась і Василь Астіон за сприяння низки чиновників Мін’юсту незаконно заволоділи корпоративними правами підприємств, а сам захват стався в жовтні 2025 року. До справи можуть бути причетні Вадим Столар, Віктор Дубовик та інші особи з Міністерства юстиції, а Ірина Мудра, за версією слідства, впливала на ухвалення міністерством потрібних рішень. Обшуки тривають у межах старого корупційного провадження, у якому спливли нові епізоди, пов’язані вже із заставою.

На цьому тлі НАБУ оприлюднило відео з фрагментами перехоплених розмов. Там звучить риторичне “у нас спасіння рядового Раяна, правильно?”, після чого співрозмовник кидає фразу про те, що тільки недоумок може записати на своїх дітей крадіжку грошей і оплату їхнього навчання. В іншому фрагменті згадуються “чотири мішки” і пропозиція самим їхати в Офіс президента. Назва операції, судячи з усього, звідти ж, із цієї домашньої кіноманської іронії фігурантів.

Нагадаємо хронологію, без якої цифра в 150 мільйонів повисає в повітрі. Галущенка затримали в ніч на 15 лютого 2026 року під час спроби перетнути кордон, 16 лютого йому вручили підозру у справі “Мідас” – легалізація коштів і участь у злочинній організації. 17 лютого ВАКС обрав тримання під вартою з альтернативою застави в 200 мільйонів гривень, 12 червня суд знизив суму до 150 мільйонів і продовжив арешт. До 26 червня було внесено 105 мільйонів, а 29 червня, за даними “Схем”, останні 45 мільйонів додали “Пелет Сервіс” і “Гіран Констракт”. Того ж дня ексміністр вийшов із СІЗО.

Півтора місяця тому головною інтригою було, хто знайшов ці гроші. Тепер у слідства є версія відповіді: те саме коло людей, яке, за версією детективів, брало під контроль державний банк. Лишилося з’ясувати, чиї це були гроші на вході в схему, а не на виході з неї.