НАЗК виявило три корупційні ризики в нових правилах бронювання: уряд підтримав зміни попри зауваження

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило три корупціогенні фактори в урядовому проєкті змін до правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Попри рекомендації доопрацювати документ, Кабінет Міністрів підтримав його вже наступного дня після висновку агентства.

За словами парламентаря, НАЗК підготувало висновок 12 жовтня 2026 року, а вже 13 жовтня уряд підтримав проєкт постанови. Водночас із документа виключили запропоновані зміни до квот бронювання.

Перший ризик: підприємства могли втратити частину броні

Одне з головних зауважень НАЗК стосувалося нового підходу до розрахунку кількості працівників, яких підприємства можуть забронювати від мобілізації.

У початковій редакції проєкту пропонувалося не враховувати під час розрахунку квоти працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших підстав.

Це могло призвести до фактичного скорочення кількості співробітників, доступних для бронювання, навіть якщо формально дозволена квота залишалася на рівні 50%.

Наприклад, підприємство могло б отримати можливість забронювати менше працівників через зміну бази розрахунку, хоча встановлений відсоток бронювання не змінювався б.

НАЗК рекомендувало виключити відповідну норму.

За інформацією Железняка, під час урядового розгляду зміни до квот справді прибрали з проєкту.

Другий ризик: непрозоре визначення критично важливих підприємств

Ще одне зауваження антикорупційного агентства стосувалося процедури надання підприємствам статусу критично важливих.

Проєкт передбачав залучення Координаційного центру до погодження такого статусу.

Однак у документі не були належним чином визначені:

• Чітка процедура розгляду звернень підприємств.
• Строки ухвалення відповідних рішень.
• Вичерпний перелік підстав для відмови в погодженні.

На думку НАЗК, відсутність зрозумілих правил створює можливості для суб’єктивного ухвалення рішень та потенційних зловживань.

Агентство рекомендувало встановити прозорий порядок погодження статусу критично важливих підприємств, щоб мінімізувати корупційні ризики.

Третій ризик: підприємства могли довільно позбавляти критичного статусу

Третій корупціогенний фактор пов’язаний із процедурою скасування статусу критично важливого підприємства.

У запропонованій редакції міністерства та обласні державні адміністрації могли самостійно вирішувати, чи враховувати рекомендації Координаційного центру щодо позбавлення підприємства такого статусу.

Це створювало ризик неоднакового застосування правил.

Зокрема, за аналогічних обставин одне підприємство могло втратити критичний статус, а інше — зберегти його.

НАЗК рекомендувало зробити відповідну рекомендацію Координаційного центру обов’язковою підставою для ухвалення рішення про позбавлення статусу.

Чи набули чинності нові правила бронювання

Увечері 13 жовтня Кабінет Міністрів підтримав зміни до системи бронювання працівників із передбаченим п’ятиденним доопрацюванням документа.

За інформацією джерел «Економічної правди» в уряді, остаточний текст постанови очікується не раніше 18 жовтня.

Таким чином, станом на 15 жовтня остаточна редакція нових правил ще не була оприлюднена.

Відомо, що з проєкту виключили положення щодо зміни квот бронювання. Водночас із наведеного повідомлення не випливає, що всі інші зауваження НАЗК уже враховані.

Що це означає для бізнесу та працівників

Запропоновані зміни мають особливе значення для підприємств, які залежать від можливості бронювання військовозобов’язаних співробітників.

Статус критично важливого підприємства є однією з ключових умов застосування механізму бронювання. Тому прозорість процедури його отримання та збереження безпосередньо впливає на кадрове планування бізнесу.

Відсутність чітких строків, критеріїв і підстав для ухвалення рішень може створювати правову невизначеність для роботодавців.

Наразі підприємствам варто орієнтуватися на чинні правила бронювання та очікувати офіційного оприлюднення остаточного тексту урядових змін.

Сам факт виявлення НАЗК корупціогенних факторів не означає встановлення конкретних випадків корупції. Йдеться про положення проєкту, які, на думку агентства, можуть створювати умови для зловживань.