Нейтралітет чи рівність агресора і жертви? Швейцарія може закріпити санкції проти України окремим законом

Санкції «дзеркально» для всіх

Після початку повномасштабної агресії рф проти України Європейський Союз запровадив масштабні санкції проти держави-агресора. До більшості обмежень приєдналася і Швейцарія, яка традиційно декларує політику нейтралітету.

Втім, менш відомий факт: частина торговельних обмежень поширюється Берном і на Україну. Уряд пояснює це принципом «однакового ставлення», який, на його думку, випливає з нейтрального статусу країни.

Юридична колізія нейтралітету

Професор державного та міжнародного права Бернського університету Йорг Кюнцлі звертає увагу: нейтралітет не означає однакове ставлення до агресора і жертви, якщо одна зі сторін веде очевидну агресивну війну, що суперечить Статуту ООН.

Це означає, що Швейцарія могла б залишатися нейтральною, не постачаючи зброю, але водночас не обмежуючи експорт інших товарів до України, зокрема тих, що мають оборонне значення.

Різні правові режими — різний підхід

Санкції проти росії ґрунтуються на чіткій законодавчій базі — Законі про ембарго. Натомість обмеження щодо України вводяться через механізм надзвичайного права — постановами Федеральної ради.

Проблема полягає в тому, що режим надзвичайного права в Швейцарії обмежений чотирма роками. Саме тому уряд планує змінити правову основу санкцій проти України та перевести їх у формат федерального закону.

Політичний тест для парламенту

Законопроєкт уже перебуває на стадії громадського обговорення та міжвідомчого узгодження. Після цього його внесуть до парламенту.

Втім, дискусія обіцяє бути гострою. Депутат Мауро Туена наголошує, що односторонній санкційний підхід суперечить нейтралітету. Натомість депутатка Франциска Рот застерігає: не можна ставити на один рівень агресора і жертву.

Громадська думка — не на боці «формальної рівності»

Останні опитування свідчать: швейцарське суспільство загалом підтримує Україну — причому не лише гуманітарно, а й у сфері безпеки.

Таким чином, ухвалення або відхилення нового закону стане не лише юридичним, а й політичним маркером: чи означає нейтралітет формальну рівність сторін — чи все ж врахування міжнародного права і факту агресії.