Німеччина змінює систему соціальної допомоги для український біженців

5 березня Бундестаг Німеччини схвалив законопроєкт про реформу системи соціальної допомоги для безробітних. Документ передбачає скасування громадянської допомоги Bürgergeld у її нинішньому форматі та запровадження нової системи базової соціальної підтримки для людей, які шукають роботу.

Після набрання законом чинності зміняться як правила отримання соціальних виплат, так і обов’язки осіб, які їх отримують.

Як працює система допомоги безробітним у Німеччині

У Німеччині діє два основні види соціальної підтримки для безробітних.

Перший — допомога з безробіття. Її отримують люди, які нещодавно втратили роботу. Розмір виплати становить приблизно дві третини від попередньої заробітної плати, а виплачувати її можуть до двох років.

Якщо людина не знаходить роботу протягом цього часу, їй призначають громадянську допомогу Bürgergeld. Це виплата з державного бюджету для осіб, які не можуть самостійно забезпечити свій прожитковий мінімум.

Скільки людей отримують Bürgergeld

Наразі понад 5,5 млн осіб у Німеччині отримують Bürgergeld. Із них близько 3,95 млн — працездатні дорослі, для яких нові правила будуть найбільш відчутними.

Водночас змінюється і структура отримувачів цієї допомоги. Якщо до 2015 року близько 75% отримувачів були громадянами Німеччини, то до 2025 року їхня частка зменшилася до 52%.

Водночас зросла кількість мігрантів і біженців, особливо після початку повномасштабної війни Росії проти України.

Українці — найбільша група отримувачів допомоги

Станом на жовтень 2025 року у Німеччині проживали 1,26 млн українських біженців.

Українці становлять близько 13% усіх отримувачів Bürgergeld, що робить їх найбільшою групою серед іноземців. Для порівняння, сирійці становлять близько 9%, а афганці та турки — приблизно по 3,5%.

Нові правила та суворіші вимоги

Після реформи громадянську допомогу трансформують у систему базової соціальної підтримки для людей, які активно шукають роботу.

Закон передбачає посилення вимог до отримувачів допомоги, зокрема щодо співпраці з центрами зайнятості.

Передбачено такі санкції:

• перша неявка до центру зайнятості — повторне запрошення;
• друга неявка — скорочення виплат на 30%;
• третя неявка — повне припинення виплат;
• у разі подальшого ігнорування зустрічей держава може припинити оплату житла та опалення.

Водночас людина має право пояснити причину неявки, наприклад телефоном або під час особистої зустрічі.

Також повністю припиняти виплати можуть тим, хто без поважної причини відмовляється від запропонованої роботи. Винятки передбачені, зокрема, для людей із проблемами зі здоров’ям. Осіб із психічними захворюваннями закон додатково захищає від повної втрати допомоги.

Жорсткіші правила щодо заощаджень і житла

Реформа також змінює правила врахування майна та доходів отримувачів допомоги.

Законопроєкт:

• скасовує пільговий період, коли заощадження не враховуються;
• зобов’язує заявників спочатку використовувати власні доходи та майно;
• встановлює, що розмір захищених заощаджень залежатиме від віку.

Крім того, витрати на житло визнаватимуться лише в обмеженому обсязі, а також скасовується пільговий період для компенсації завищених витрат на оренду житла.

Що зміниться для українських біженців

За даними Федерального агентства з питань праці, станом на березень 2025 року право на Bürgergeld мали 701 тисяча українських біженців, із яких 502 тисячі — працездатні.

Статистика показує, що:

• 58% працездатних українців шукають допоміжну роботу, яка не потребує спеціальної освіти;
• 36% намагаються знайти кваліфіковану роботу;
• близько 24 тисяч українців відвідували курси німецької мови при центрах зайнятості.

Нові правила для новоприбулих українців

Згідно з новим законом, українці, які прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть Bürgergeld.

Натомість вони підпадатимуть під закон про допомогу шукачам притулку.

Розмір такої соціальної допомоги становитиме приблизно 410 євро на місяць, що менше за виплати у межах системи Bürgergeld.