Парламент під тиском війни і реформ: як Рада поєднує законотворчість із євроінтеграцією

У Відні відбувся міжнародний захід, присвячений роботі Верховної Ради України в умовах повномасштабної війни та паралельного руху до Європейського Союзу. Учасники дискусії відзначили, що український парламент демонструє інституційну стійкість, попри безпрецедентні виклики.

Рада під час війни: адаптація і стійкість

Як наголосив директор Українського парламентського інституту Ігор Когут, із початку вторгнення Росії Верховна Рада змогла зберегти безперервність роботи, адаптувавши процедури до умов воєнного стану. Попри обмеження доступу та безпекові заходи, парламент продовжив законодавчу діяльність, активізував комітети та посилив міжнародну парламентську дипломатію.

Рекордні темпи законотворчості

За словами експертів, із 24 лютого 2022 року парламент ухвалив понад 1000 законів — більше, ніж у довоєнний період. Водночас євроінтеграція стала одним із ключових напрямів: ухвалено десятки законів, спрямованих на наближення українського законодавства до стандартів ЄС.

Окремо відзначено прогрес у впровадженні оцінки впливу законопроєктів, розвитку гендерно-правової експертизи та підготовці кодексу етичної поведінки народних депутатів.

Роль громадянського суспільства

Учасники наголосили на зростанні ролі громадянського суспільства у формуванні державної політики. Зокрема, йдеться про підготовку так званих тіньових звітів до документів Європейської комісії та активну участь експертів у доопрацюванні законопроєктів відповідно до європейських стандартів.

Водночас підкреслюється, що війна створює додаткові ризики для демократичних процесів, тоді як євроінтеграція, навпаки, стимулює їхній розвиток і зміцнення.

Відновлення прозорості парламенту

Окрему увагу приділили поступовому відновленню відкритості Верховної Ради. Журналісти вже мають частковий доступ до парламенту, відновлено трансляції засідань, а з 2026 року комітети зобов’язані забезпечувати публічність своєї роботи та доступ до документів.

Таким чином, попри війну, український парламент продовжує реформуватися, балансуючи між безпековими обмеженнями та необхідністю зберігати демократичні стандарти й рух до Європейського Союзу.