Після 19-місячної паузи: з’їзд суддів має перезапустити органи суддівського врядування

Українська судова система сьогодні працює на межі своїх можливостей. Суди перевантажені тисячами справ, у багатьох установах відчувається гострий кадровий дефіцит, а питання фінансування залишається хронічною проблемою. Ці виклики підтверджують і офіційні дані Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації.

Саме в таких умовах судова влада підходить до одного з ключових етапів свого внутрішнього перезавантаження. Після 19-місячної паузи українська Феміда продовжить ХХ черговий з’їзд суддів України, перший етап якого відбувся ще 18 вересня 2024 року.

З 10 по 12 березня делегати з’їзду мають ухвалити рішення, від яких залежить подальше функціонування органів суддівського врядування та стабільність роботи всієї судової системи.

Порядок денний: шість рішень, що можуть змінити систему

Згідно з офіційною інформацією Ради суддів України, на розгляд делегатів винесено шість ключових питань:

• призначення суддів Конституційного Суду України;
• обрання двох членів Вищої ради правосуддя за квотою з’їзду;
• формування нового складу Ради суддів України;
• заслуховування звіту Ради суддів щодо стану незалежності судів і фінансового забезпечення;
• інформація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про результати її діяльності;
• доповідь Голови Державної судової адміністрації щодо матеріально-технічного забезпечення судів.

Кожне з цих питань безпосередньо пов’язане з ефективністю роботи судової влади та її інституційною спроможністю.

Ключова інтрига — нові члени Вищої ради правосуддя

Особливу увагу привертає питання обрання двох членів Вищої ради правосуддя. Саме від цього залежить повноцінна робота дисциплінарних палат ВРП.

Заповнення вакантних посад дозволить органу швидше реагувати на дисциплінарні порушення та активніше займатися оновленням суддівського корпусу. У нинішніх умовах це має критичне значення для стабільності судової системи.

Переформатування Ради суддів України

Ще одним важливим рішенням стане формування нового складу Ради суддів України — органу суддівського самоврядування, який представляє інтереси суддівського корпусу.

Саме Рада суддів покликана:

• захищати незалежність суддів;
• реагувати на випадки втручання у здійснення правосуддя;
• формувати позицію суддівського корпусу щодо ключових проблем функціонування судової системи.

У нинішніх умовах роль цього органу може стати особливо важливою.

Конституційний Суд: питання державного масштабу

Не менш значущим є питання призначення суддів Конституційного Суду України. Конституційна юрисдикція фактично визначає межі повноважень органів влади та забезпечує баланс між державними інституціями.

Призначення суддів КСУ відбувається з урахуванням висновків Дорадчої групи експертів, що є обов’язковою умовою для заповнення вакантних посад.

З’їзд, який може визначити подальший курс

З огляду на накопичені кадрові, організаційні та фінансові проблеми, нинішній з’їзд може стати одним із найскладніших за останні роки. Делегатам доведеться ухвалювати рішення, які впливатимуть не лише на структуру органів суддівського врядування, а й на здатність судової системи працювати в умовах постійних викликів.

Перебіг дискусій, кадрові рішення та результати голосувань можуть визначити подальший курс розвитку української судової влади.

«Судово-юридична газета» стежитиме за роботою з’їзду, ключовими дискусіями та результатами голосувань і оперативно інформуватиме читачів про всі важливі рішення.