Поховання за рішенням суду: нові законодавчі зміни

post-img

3 хв читати

15 березня 2018 року вступили в  силу зміни до Кримінального процесуального кодексу України, що внесені Законом № 2147-VIII,  а саме, в статті 132,184, 217, 219, 234, 236, 242, 243, 244, 270, 284, 294, 295, 303, 305, 307, 309, 332, 509. Одна із змін,  – призначення  судово-медичної експертизи для визначення причини смерті особи слідчим суддею – викликала значний резонанс суспільства та шквал критики.

В даній статті автор зумисне не буде коментувати вищезазначену зміну з точки зору адвоката-практика, а зупиниться лише на констатації  норм чинного  законодавства.

Так, згідно з   ч.1, 2 п.1 ст. 242  КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду,  наданим за клопотанням сторони кримінального провадження, або якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо встановлення причин смерті. Експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження (ст. 243 КПК).

Відповідно до п. 3 ст. 244 клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.

Доцільно зауважити, що відповідно до ч.4 ст. 238 КПК труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

Проведення самої судово-медичної експертизи  регулюється Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р. за № 254/790, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 р. № 6.

Патологоанатомічні розтини трупів проводяться з метою встановлення причин і механізмів смерті хворого (ч.1 ст. 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я).

Згідно Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановлені факту смерті людини, затверджено наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Генеральної прокуратури України 29.09.2017 № 807/1193/279, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.10.2017 р. за № 1299/3167 (далі – Порядок), у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар, а у випадках, передбачених наказом № 545, фельдшер закладу охорони здоров’я, який констатує факт смерті, проводить огляд трупа, за результатами якого інформує органи та підрозділи Національної поліції та адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцтва про смерть (фельдшерської довідки про смерть) (ч.1,2, Розділу 2 Порядку).

Крім того, Розділом IV Порядку, встановлено, що  за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку складають висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання.

У разі надходження повідомлення про факт насильницької смерті людини чи підозри на таку, або встановлення таких фактів під час огляду людини, що померла раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупа невстановленої особи, на місце події виїжджають слідчо-оперативна група, працівники Експертної служби МВС та судово-медичний експерт або лікар, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта, та за необхідності інші спеціалісти.

Про факт насильницької смерті людини невідкладно повідомляється прокурор. У таких випадках слідчий, прокурор проводять огляд місця події та трупа в порядку, передбаченому статтями 237238 КПК.

Відомості, які містяться в повідомленнях про факти насильницької смерті людини, підозри на таку, підлягають унесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Обов’язково направляють для проведення судово-медичної експертизи трупи (частини  трупів) людей:

  • з ознаками насильницької смерті або підозри на таку смерть;
  • смерть яких настала раптово або при нез’ясованих обставинах;
  • смерть яких настала поза місцем їхнього проживання;
  • особу яких не встановлено.

Транспортування трупа людини з ознаками насильницької смерті чи підозри на таку до бюро судово-медичних експертиз здійснюється в установленому законодавством порядку обов’язково в супроводі працівника поліції. У випадку смерті у закладі охорони здоров’я організація доставки трупа до моргу покладається на керівника цього закладу.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, можна констатувати, що експертиза (за відповідним рішення слідчого судді, суду) в рамках відкритого кримінального провадження, обов’язкова у випадках насильницької смерті або підозри на таку смерть, коли смерть настала раптово або при нез’ясованих обставинах; в разі смерті людини, що настала поза місцем її проживання; смерті людини, особа якої не встановлено.  В даному випадку тільки після проведення судово-медичної експерти та встановлення причини смерті можливо буде згідно чинного законодавства отримати дозвіл на видачу трупа людини для поховання.