Ренегати або чужинці в адвокатурі: проблема, яку більше не можна ігнорувати
/ 7 Березня 19:44

5 хв читати
«Адвокати» на службі в системи
80% слідчих, прокурорів, детективів, які приходять на обшуки до адвокатів, на їхні затримання, на вилучення адвокатських досьє, телефонів і ноутбуків, мають адвокатське свідоцтво. Не припинене – а лише зупинене. Це означає, що за законом вони досі адвокати. Вони зобов’язані дотримуватися Закону «Про адвокатуру» та Правил адвокатської етики, бо їхнє свідоцтво просто «чекає» свого відновлення. Про це зазначає адвокат Володимир Клочков, який уже понад 10 років займається захистом прав адвокатів.
“Сьогодні ці люди служать у правоохоронних органах, зневажають права адвокатів, нехтують гарантіями професії, фабрикують справи, вилучають адвокатську таємницю. А завтра – вони знімають форму, відновлюють своє свідоцтво і вже бігають по адвокатських форумах, розповідаючи, що вони завжди були з нами, що вони – «справжні адвокати». Але як можна називати адвокатом того, хто сам порушував права адвокатів?
Я прямо зараз можу назвати прізвища таких «колишніх» слідчих і прокурорів, які сьогодні грають роль взірцевих адвокатів, хоча ще вчора зневажали наші права. І це не поодинокий випадок – це система”, – нарікає адвокат.
«Зупинені» не просто повинні виконувати закон – вони користуються всіма адвокатськими гарантіями!
“І тут найцікавіше! Ці «зупинені» не лише повинні виконувати Закон України «Про адвокатуру» та Правила адвокатської етики – вони ще й користуються адвокатськими гарантіями! На обшук до них не можна просто так приїхати зі звичайною ухвалою. Суддя повинен винести ухвалу з урахуванням особливого статусу адвоката, а це додаткова фільтрація.
На обшуки до них приїжджають представники Ради адвокатів регіону – як і на обшуки до будь-якого іншого адвоката. Їхня діяльність нібито під адвокатським імунітетом, хоча вони працюють у правоохоронній системі, тиснуть на адвокатів і грубо нехтують нашими гарантіями”, – зазначає Клочков.
За словами правозахисника, третина всіх обшуків, свідком яких він був за 10 років, відбувалася саме у таких «зупинених». Більше того, деякі з них навіть не одразу розуміли, хто до них приїхав і навіщо.
Ще однією проблемою адвокат вбачає суддів, які також мають зупинене адвокатське свідоцтво.
“Судді, які приймають рішення в угоду правоохоронній системі, зневажають адвокатські гарантії, відмовляються повертати адвокатам незаконно вилучене майно – при тому, що самі можуть відновити статус адвоката!
Як таке можливо? Людина, яка складала адвокатський іспит, яка знає, що таке права адвоката, яка сама є адвокатом, – свідомо порушує ці права. Це не просто лицемірство. Це правова корозія”, – каже він.
Ідея для боротьби: позбавляти зупинених свідоцтв
“Ще коли я був головою Комітету захисту прав адвокатів, у нас була ідея подавати дисциплінарні скарги на таких осіб і позбавляти їх адвокатських свідоцтв. Адже це не просто порушення гарантій адвокатської діяльності – це професійна зрада. Ми не можемо перекрити людині доступ до професії – це її конституційне право. Але ми повинні змінити закон, щоб не допускати подібних маніпуляцій”, – закликає адвокат.
Володимир Клочков впевнений, що вирішити цю проблему можливо лише шляхом змінення законодавчої бази.
“Закон має бути змінений! Я глибоко переконаний, що в Україні має змінитися підхід до зупинених адвокатських свідоцтв. Якщо людина вирішила стати слідчим, прокурором чи суддею, вона має не зупиняти адвокатське свідоцтво, а повністю від нього відмовитися.
Повернення в адвокатуру повинно проходити через новий іспит, через фільтрацію.
Чому це важливо? Уявіть собі, що я, адвокат, паралельно рахувався б у прокуратурі, мав доступ до ЄРДР, до матеріалів справи, отримував там зарплату, співпрацював із правоохоронною системою.
Як ви думаєте, прокуратура дозволила б таке? Якби адвокат мав доступ до кримінальних справ у статусі слідчого, його б хтось у професії залишив?
Відповідь очевидна. То чому ж система дозволяє прокурорам і слідчим лишати за собою адвокатське свідоцтво? Це подвійні стандарти.
Колеги, як нам діяти: позбавляти їх свідоцтв дисциплінарними скаргами?Вимагати змін до законодавства? Влаштовувати публічний розголос кожному випадку?
Якщо адвокати не захищатимуть себе – їх ніхто не захистить. Ми довго замовчували цю проблему. Це основне питання до адвокатури сьогодні”, – справедливо резюмує адвокат.
Без автора