Реєстр «запізнюється»: сотні тисяч судових рішень оприлюднюються з порушенням строків

2 хв читати

Справедливість має бути не лише обґрунтованою, а й оперативною. Проте статистика за 2024–2025 роки свідчить про системну кризу: значна частина судових рішень потрапляє до Єдиного державного реєстру (ЄДРСР) із суттєвими затримками. Це не просто технічна деталь, а реальна загроза праву на апеляцію та процесуальній визначеності.

Дослідження демонструє, що попри цифровізацію, навантаження на систему часто переважає над процесуальною дисципліною.

Статистика в цифрах: 2024 vs 2025

Найбільші виклики традиційно стосуються загальних судів, де розглядається левова частка цивільних та кримінальних справ.

Тип суду Порушення у 2024 році Порушення у 2025 році
Загальні суди 16% (~908 тис. рішень) 13,5% (~824 тис. рішень)
Адміністративні суди 1% (17,4 тис. рішень) 4,7% (зростання)
Господарські суди 4,6% 4,6% (стабільно)
ВАКС 14,9% 5,2% (суттєве покращення)
Апеляційна палата ВАКС 3,1% 4,4%

Процесуальний дедлайн та дисциплінарний «меч»

Згідно з нормами ЦПК, ГПК та КАС України, суддя має чітко визначені терміни для підготовки повного тексту рішення:

  • До 5 днів — у спрощеному провадженні.
  • До 10 днів — у складних справах.

Важливо: Несвоєчасне передання рішення до Реєстру є підставою для дисциплінарної відповідальності судді (п. 2 ч. 1 ст. 106 Закону «Про судоустрій і статус суддів»). Вища рада правосуддя все частіше застосовує за це стягнення у вигляді доган, особливо якщо затримка завадила стороні вчасно подати апеляцію.

Головні ризики для сторін процесу

Несвоєчасне оприлюднення повного тексту рішення створює критичні перешкоди:

  • Блокування апеляції: Без доступу до мотивувальної частини адвокат не може підготувати якісну скаргу.
  • Проблеми з виконанням: Виконавчий лист не видається, доки повний текст рішення не з’явиться в ЄДРСР.
  • Правовий хаос: Виникає ризик виконання рішень, які фактично ще не набрали законної сили через неможливість їх своєчасного оскарження.

Шлях до вирішення: не лише покарання

Експерти наголошують, що одними лише доганами проблему не розв’язати. Необхідний комплексний підхід:

  1. Подолання кадрового голоду: Заповнення вакансій у загальних судах.
  2. Оптимізація навантаження: Перегляд норм кількості справ на одного суддю.
  3. Технічне вдосконалення: Автоматизація взаємодії між внутрішніми системами судів та ЄДРСР.
author-img

Черкасець Маріанна

Журналіст видання Femida.ua