Розлучення під час війни, приховані доходи та поділ майна: адвокатка Дарина Старовойтова розповіла, як захистити свої права

post-img

7 хв читати

Чи може дружина розлучитися з військовим без його згоди? Як не втратити квартиру, придбану за спільні гроші, але оформлену на свекруху? Чи можна довести справжні доходи колишнього чоловіка, який офіційно отримує мінімальну зарплату? І що робити батькам, які роками не бачать власних дітей?

Про ці та інші проблеми сімейного права в ексклюзивному інтерв’ю Femida.ua розповіла адвокатка із сімейних справ Дарина Старовойтова.

Розлучення без згоди військового: чи законно це

Повномасштабна війна створила нові виклики для українських родин. Однією з найболючіших ситуацій стало розірвання шлюбу, коли один із подружжя перебуває на фронті або в полоні.

За словами Дарини Старовойтової, згода іншого з подружжя на розлучення в судовому порядку не є обов’язковою.

«Сам факт перебування особи у складі Збройних сил України, перебування на військовій службі не є перешкодою для розлучення», — пояснила адвокатка.

Вона навела приклад ситуації, коли військовослужбовець повернувся з полону та дізнався, що дружина розлучилася з ним ще рік тому.

У такому випадку чоловік має право оскаржити судове рішення. Крім того, за наявності передбачених законом підстав військовослужбовець може звернутися до суду з клопотанням про зупинення провадження.

«Верховний Суд чітко підтвердив, що навіть у справах про розірвання шлюбу, якщо є відповідне клопотання сторони, яка перебуває на військовій службі, провадження має бути зупинене», — зазначила Старовойтова.

Водночас зупинення провадження не означає, що інший із подружжя назавжди втратить можливість розірвати шлюб.

Чи може дружина продати спільне майно, поки чоловік на фронті

Адвокатка наголосила: розлучення саме по собі не припиняє права спільної сумісної власності на майно, придбане під час шлюбу.

Навіть якщо подружжя офіційно розлучилося, квартира чи будинок, які є спільним майном, не стають автоматично особистою власністю того, на кого вони оформлені.

«Якщо майно було придбано подружжям під час шлюбу, навіть після розлучення воно залишається спільним майном подружжя», — пояснила юристка.

За її словами, відчуження спільної нерухомості потребує врахування прав обох співвласників.

Із автомобілями ситуація складніша. Якщо один із колишнього подружжя продав спільний транспортний засіб без погодження з іншим, останній може звернутися до суду.

Залежно від обставин справи можливе оскарження договору або стягнення грошової компенсації за належну частку майна.

Зрада у шлюбі: чи може невірність позбавити половини квартири

Ще одне поширене питання — чи впливає подружня зрада на поділ спільного майна.

За словами Старовойтової, українське законодавство не передбачає автоматичного зменшення майнової частки чоловіка або дружини через невірність.

«Якщо відповідати прямо на запитання, то зрада жодним чином не впливає на поділ майна подружжя», — наголосила адвокатка.

Загальне правило передбачає рівність часток у спільному майні, хоча закон допускає відступ від цього принципу за певних обставин.

Наприклад, суд може враховувати ситуації, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї.

Водночас довести такі обставини на практиці непросто.

Квартира оформлена на свекруху: чому можна залишитися без житла

Однією з найпоширеніших проблем у практиці сімейних адвокатів є оформлення нерухомості на родичів одного з подружжя.

За словами Старовойтової, до неї регулярно звертаються люди, які вкладали спільні гроші в будівництво або ремонт житла, але юридичним власником виявляється мати, батько чи інший родич партнера.

«Якщо вам партнер пропонує оформити майно на маму, тата, брата, бабусю і так далі, це означає, що в майбутньому ви можете не отримати це майно в порядку поділу майна подружжя», — попередила адвокатка.

Вона пояснила, що для оскарження таких правочинів необхідна переконлива доказова база.

Зокрема, можуть знадобитися попередні договори, документи про фінансування будівництва, чеки, банківські виписки та інші підтвердження вкладення коштів.

Як приклад адвокатка навела випадок із власної практики: подружжя придбало земельну ділянку, збудувало будинок, але все оформило на матір чоловіка.

Після розлучення дружина зіткнулася з проблемою доведення своїх прав на нерухомість.

«Ваша задача, щоб максимально себе захистити, — оформлювати майно на когось із подружжя або, в ідеалі, у рівних частках», — порадила Старовойтова.

Батьки дали гроші на квартиру: як не віддати половину під час розлучення

Не менш ризикованою може бути ситуація, коли батьки фінансово допомагають дитині придбати житло вже після її одруження.

Адвокатка розповіла про випадок, коли батьки жінки продали власну квартиру та передали доньці гроші на придбання нерухомості.

Однак передачу коштів офіційно не оформили.

Після розлучення чоловік заявив права на половину придбаної квартири.

«Головна моя порада як сімейного адвоката — оформити дарування цих грошових коштів. Краще нотаріальним договором», — зазначила Старовойтова.

За її словами, документальне підтвердження того, що гроші були подаровані особисто одному з подружжя, може мати вирішальне значення під час майнового спору.

Аналогічно нерухомість, отримана одним із подружжя за договором дарування, за загальним правилом належить до його особистої приватної власності.

Заповіт чи дарування: що краще для передачі нерухомості дітям

Адвокатка також радить не відкладати оформлення важливих майнових рішень, особливо в умовах воєнного стану.

На її думку, якщо власник уже вирішив передати нерухомість конкретній людині, варто розглянути можливість укладення договору дарування.

«Хочете подарувати своїй дитині квартиру — подаруйте тут і зараз», — наголосила юристка.

Вона пояснила, що спадкування за заповітом може супроводжуватися додатковими юридичними питаннями, зокрема щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Водночас вибір між заповітом і даруванням залежить від конкретних обставин, оскільки договір дарування передбачає перехід права власності ще за життя дарувальника.

Як довести реальні доходи колишнього чоловіка для стягнення аліментів

Окрему увагу під час інтерв’ю приділили проблемі приховування доходів під час стягнення аліментів.

За словами Старовойтової, деякі платники аліментів після отримання позову намагаються мінімізувати офіційні доходи, припиняють підприємницьку діяльність або оформлюють додаткові зобов’язання щодо утримання родичів.

Проте це не означає, що встановити їхній реальний матеріальний стан неможливо.

«Ваша задача як позивача в такій справі — довести, що спосіб життя не відповідає офіційним доходам сторони», — пояснила адвокатка.

Для цього можна використовувати інформацію про нерухомість, транспортні засоби, земельні ділянки, можливі доходи від оренди, банківські операції та інші докази.

Якщо отримати документи самостійно неможливо, сторона може звернутися до суду з клопотанням про їх витребування.

Адвокатка також радить аналізувати зміни офіційних доходів, які відбулися безпосередньо перед судовим спором або після його початку.

Водночас суд оцінює всі докази в сукупності, а сам по собі дорогий спосіб життя не є автоматичним підтвердженням конкретного розміру доходів.

Діти після розлучення: чому батьки роками не можуть побачити власну дитину

Однією з найболючіших тем розмови стало обмеження спілкування з дітьми після розлучення.

За словами адвокатки, після початку повномасштабного вторгнення проблема загострилася через масовий виїзд українських сімей за кордон.

У багатьох випадках один із батьків залишається в Україні, тоді як дитина проживає з іншим за межами держави.

«У мене багато таких історій. Мама з дитиною у 2022 році виїхала за кордон. Тоді це здавалося тимчасовим питанням. Наразі минуло більше чотирьох років, вона не повертається, і батько не бачить дитину», — розповіла Старовойтова.

Вона пояснила, що один із батьків може звернутися до компетентних органів або суду для визначення порядку спілкування з дитиною.

Однак виконання відповідних рішень, особливо коли дитина перебуває за кордоном, може бути складним.

За словами адвокатки, трапляються й протилежні ситуації, коли батько забирає дитину та перешкоджає її спілкуванню з матір’ю.

«Особисто в мене є кейс, де мама більше двох років не бачить дітей», — зазначила вона.

Старовойтова наголосила, що такі конфлікти потребують індивідуального правового підходу, а чинні механізми захисту батьківських прав не завжди забезпечують швидке та ефективне виконання рішень.

Що важливо пам’ятати подружжю

Підсумовуючи розмову, Дарина Старовойтова наголосила на необхідності завчасно оформлювати майнові домовленості та документально підтверджувати фінансові операції.

Особливо це стосується придбання нерухомості, отримання значних грошових подарунків від родичів та інвестування у спільне житло.

Водночас розірвання шлюбу не позбавляє батьків їхніх прав та обов’язків щодо дітей.

Навіть після розлучення обоє батьків зберігають право брати участь у вихованні дитини та зобов’язані забезпечувати її утримання.

author-img

Черкасець Маріанна

Журналіст видання Femida.ua