Шахрайські кол-центри атакують українців: як розпізнати обман і не втратити гроші

В Україні продовжують фіксувати діяльність шахрайських кол-центрів. Зловмисники телефонують громадянам від імені банків, правоохоронних органів, мобільних операторів або державних установ та під різними приводами намагаються отримати доступ до грошей і персональних даних.

Лише за один тиждень у серпні 2026 року Національна поліція спільно із СБУ та Офісом Генерального прокурора провела 411 обшуків та припинила діяльність 94 шахрайських кол-центрів. Правоохоронці виявили 1794 обладнані робочі місця, а 26 фігурантам повідомили про підозру.

Як працюють телефонні шахраї

Найчастіше схема починається зі звичайного дзвінка. Людині повідомляють про нібито підозріле списання коштів, спробу оформити кредит, блокування рахунку або іншу «термінову проблему».

Після цього шахраї намагаються отримати код із SMS, реквізити банківської картки, пароль від банківського застосунку або переконують встановити програму для віддаленого доступу до пристрою. В окремих випадках людину просять самостійно переказати гроші на так званий «безпечний рахунок».

Одна з головних ознак шахрайства — психологічний тиск і вимога діяти негайно. Якщо співрозмовник не дає часу перевірити інформацію або наполягає, щоб людина не завершувала дзвінок і не телефонувала до банку самостійно, розмову варто припинити.

Які дані не можна повідомляти телефоном

Працівники банків не повинні вимагати від клієнта:

• PIN-код банківської картки;
• CVV/CVC-код;
• одноразові паролі та коди з SMS;
• логін і пароль до інтернет-банкінгу;
• коди доступу до банківського застосунку;
• секретні слова та інші дані для підтвердження платежів.

Також стороннім особам не варто надсилати фотографії паспорта чи ID-картки, РНОКПП, дані електронного підпису або надавати віддалений доступ до телефона чи комп’ютера.

За шахрайські кол-центри посилили відповідальність

16 вересня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №4986-IX, яким Кримінальний кодекс доповнили нормами щодо електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп.

За створення або керівництво такою групою передбачено від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За свідому участь у діяльності шахрайської групи або сприяння їй передбачено від 5 до 10 років ув’язнення, а за умисне залучення інших людей — від 3 до 5 років. У разі повторного вчинення такого порушення покарання може становити від 5 до 10 років позбавлення волі.

Що робити, якщо дані вже передали шахраям

Якщо людина повідомила PIN-код, CVV, одноразовий пароль або дані для входу в банківський застосунок, необхідно негайно звернутися до банку через офіційний номер або застосунок.

Якщо існує ризик втрати контролю над SIM-карткою, потрібно зв’язатися з мобільним оператором. У разі доступу сторонніх осіб до електронної пошти чи інших акаунтів варто змінити паролі та завершити всі сторонні сесії.

Якщо гроші вже списали, необхідно повідомити банк та звернутися до поліції або Кіберполіції. Для повідомлення надавача платіжних послуг про неналежну платіжну операцію законом передбачений строк 90 календарних днів із моменту списання коштів.

Водночас важливо не видаляти SMS, листування та інформацію про дзвінки. Варто зберегти номери телефонів, скриншоти, банківські виписки, квитанції, реквізити рахунків шахраїв та інші цифрові докази.