Справедлива оплата праці: що пропонує законопроєкт

На розгляд у першому читанні очікує законопроєкт № 14387 про справедливу систему оплати праці в Україні.

Комітет ВР з питань соцполітики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт за основу.

Ці зміни – фактичне перезавантаження законодавства про оплату праці та впровадження в українське правове поле норм, які на сьогодні відсутні.

Законопроєктом передбачається системний опис функцій і відповідальності посад із чітким визначенням механізму їх оплати. При цьому наголошується, що законопроєкт не передбачає автоматичного підвищення заробітних плат.

Водночас пропонується встановлення верхньої межі оплати праці в державному секторі починаючи з Президента України. У цьому контексті використано підходи «executive schedule» та «general schedule», запозичені з американської практики, де на законодавчому рівні встановлюється граничний рівень винагороди для Президента, членів Конгресу та міністрів.

Законопроєкт передбачає, що розрив між мінімальною оплатою праці фахівця в державному секторі та максимальною оплатою особи на політичній посаді не повинен перевищувати 5–6 разів.

Крім вищезазначеного законопроєкт вводить визначення поняття «заохочення» (employ benefit), підкреслюючи, що ця складова не залежить від рівня основної заробітної плати (мінімальної чи високої). Таким чином, пропонується уніфікований підхід до розуміння та застосування додаткових стимулюючих виплат.

Ключовим є закріплення на практиці принципу рівної оплати праці за рівну роботу. Наразі особи, які виконують однакові функції, мають однаковий обсяг повноважень та рівень відповідальності і ризику, можуть отримувати оплату, що різниться у 4–5, а подекуди у 10 і більше разів. Такий дисбаланс, як зазначається, не відповідає засадам справедливості та раціонального використання коштів державного бюджету, сформованого за рахунок податків громадян.

У цьому контексті законопроєкт апелює до статті 23 Загальної декларації прав людини, яка закріплює право кожної людини без будь-якої дискримінації на рівну оплату за рівну працю.

Відтак, реалізація положень законопроєкту № 14387 має забезпечити:

• впровадження принципу рівної оплати за рівну працю;
• системність і прозорість формування заробітної плати у публічному секторі;
• встановлення законодавчо визначеної верхньої межі оплати праці;
• зміцнення незалежності політичних посад через чітке нормативне регулювання.