Суд відмовив Артуру Ємельянову у позові до НАЗК щодо моніторингу способу життя

Київський окружний адміністративний суд відмовив колишньому судді Вищого господарського суду України Артуру Ємельянову у задоволенні позову до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Підстави для перевірки

Моніторинг було розпочато після листа Державного бюро розслідувань, який надійшов до НАЗК у квітні 2024 року. У документі йшлося про можливе набуття близькими особами Ємельянова у 2020–2021 роках об’єктів нерухомого та рухомого майна, а також корпоративних прав.

Перевірка здійснювалася на підставі інформації, отриманої від фізичних і юридичних осіб, а також з медіа та інших відкритих джерел.

За результатами моніторингу 25 квітня 2025 року НАЗК склало висновок про наявність ознак можливого незаконного збагачення на суму 97,5 млн грн (ст. 368-5 Кримінального кодексу України). Висновок було передано до Офісу Генерального прокурора для долучення до кримінального провадження.

Позиція позивача

Артур Ємельянов у позові стверджував, що НАЗК не мало повноважень здійснювати перевірку, оскільки на момент проведення моніторингу він уже не обіймав посаду судді.

Крім того, він вважав, що агентство перевищило свої повноваження, перевіряючи його колишню дружину та повнолітніх дітей, а також порушило його право на недоторканність приватного життя.

Зокрема, позивач заперечував висновки НАЗК про його спільне проживання з колишньою дружиною однією сім’єю без реєстрації шлюбу після 2014 року та не погоджувався з оцінкою вартості майна, придбаного ним та іншими особами.

У позові він просив суд:

• визнати протиправними дії НАЗК щодо проведення моніторингу способу життя;
• визнати незаконним збирання, зберігання та використання його персональних даних;
• зобов’язати агентство знищити всі персональні дані, які, на його думку, були оброблені незаконно.

Висновки суду

НАЗК заперечувало проти позову, зазначивши, що моніторинг стосувався періоду 2020–2021 років, коли Ємельянов ще обіймав посаду судді.

Суд погодився з цією позицією та дійшов висновку, що агентство діяло в межах своїх повноважень. У рішенні зазначено, що моніторинг способу життя є одним із інструментів фінансового контролю, передбачених законодавством, і не передбачає надмірного втручання в особисте життя.

Також суд наголосив, що НАЗК здійснює обробку інформації з дотриманням законодавства про захист персональних даних та охоронювану законом таємницю.

У результаті суд повністю відмовив Ємельянову у задоволенні позову. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Кримінальні провадження

Нагадаємо, що колишнього заступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова затримали 2 грудня 2024 року під час спроби виїзду за кордон. За його словами, він прямував до Польщі, щоб доставити партію дронів для військових.

Йому було повідомлено про підозру щодо подій 16-річної давності — участі у злочинній організації разом з іншими працівниками господарських судів, а також у отриманні неправомірної вигоди у вигляді корпоративних прав компанії у 2008 році, які, за версією слідства, були оформлені на його дружину.

У травні 2025 року слідчі Державного бюро розслідувань повторно затримали Ємельянова біля Печерського районного суду Києва — одразу після того, як суд відпустив його під особисте зобов’язання. Нову підозру пов’язували з можливим втручанням у систему автоматизованого розподілу справ Господарського суду Києва у 2012 році.

За версією слідства, це могло стосуватися розгляду позову Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення з України 3,1 млрд грн за газовими контрактами 1996–1997 років підприємства «Єдині енергетичні системи України», яке очолювала Юлія Тимошенко.

16 грудня 2025 року суд змінив Ємельянову запобіжний захід із тримання під вартою на нічний домашній арешт.