Судова практика: наслідки спливу позовної давності

post-img

1 хв читати

Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 906/1016/21 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 906/1016/21 залишено без змін.

Верховний Суд зазначив, що у справі, яка переглядалася, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що між сторонами склалися договірні відносини, а не деліктні, що не суперечить висновку Верховного Суду у справі №914/127/20 щодо неможливості застосування до таких правовідносин Глави 83 ЦК України.

Суди попередніх інстанції дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо наявності підстав для відшкодування перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, однак відмовили у їх задоволенні з огляду на пропуск строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Верховний Суд зазначив, що наведені правила обчислення початку перебігу строку позовної давності є загальними і застосовуються щодо вимог про відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог, передбачених статтею 37 Закону України “Про іпотеку”, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, якщо іпотекодержателем було порушено вимогу стосовно визначення вартості предмету іпотеки на момент набуття права власності на неї. Тобто у таких випадках необхідно встановити коли іпотекодавець довідався або міг довідатись про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у 2015 році позивач отримав повідомлення про реєстрацію іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки і суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з вказаного моменту позивачу було відомо (він міг дізнатися) про порушення його прав, що є початком перебігу позовної давності.

Північно-західний апеляційний господарський суд врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 906/1231/20, що обставини отримання Споживспілкою у 2015 році повідомлення про реєстрацію права власності на майно – об’єкт іпотеки є преюдиційними (встановлено у справі № 910/16947/19) та такими, що мають значення для вирішення спору в частині визначення початку строк позовної давності.

З огляду на викладене, враховуючи отримання Споживспілкою у 2015 році повідомлення про реєстрацію права власності на майно — об`єкт іпотеки, висновок суду апеляційної інстанції, що позивачу стало (могло стати) відомо про порушення його права з моменту отримання вказаного повідомлення, а саме у 2015 році, є обґрунтованим. А тому висновок суду апеляційної інстанції, що звернення позивача у 2021 році з позовом у цій справі зроблено з пропуском позовної давності є правильним.

Такого ж висновку щодо початку перебігу строку позовної давності дійшов Верховний Суд у справі № 906/1231/20, розглядаючи спір між тими ж сторонами щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки.

author-img

Femida.ua

редакція Femida.ua