Telegram як доказ: Верховний Суд змінює підхід до оцінки електронної переписки

Верховний Суд продовжує формувати сучасну практику використання електронних доказів, визнаючи месенджери, зокрема Telegram, повноцінним інструментом встановлення обставин справи.

Показовим у цьому контексті є рішення у справі № 904/354/24, де предметом спору стало стягнення понад 10 млн грн за договором поставки. Відповідач, заперечуючи позов, посилався на листування у Telegram, яким нібито повідомляв позивача про готовність товару до відвантаження.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовилися враховувати такі докази, мотивуючи це тим, що месенджер не був передбачений договором як офіційний канал комунікації, а також можливістю редагування чи видалення повідомлень.

Втім Верховний Суд скасував ці рішення, наголосивши на необхідності глибшої оцінки електронних доказів.

Суд підкреслив, що:

• повідомлення у месенджерах є електронними доказами у розумінні процесуального законодавства;
• скріншоти можуть визнаватися допустимими доказами, якщо їх достовірність не спростована;
• відсутність месенджера в договорі не є підставою для автоматичного відхилення переписки;
• сучасна ділова практика допускає використання електронних каналів зв’язку як звичаю ділового обороту.

Окрему увагу Верховний Суд звернув на критерій вірогідності доказів. Суд має оцінювати їх у сукупності — з урахуванням поведінки сторін, контексту комунікації та інших підтверджуючих даних, зокрема використання відповідних контактів у господарській діяльності.

При цьому сам факт технічної можливості видалення повідомлень у месенджері не може бути підставою для визнання доказу недопустимим.

Ця правова позиція має суттєве значення для бізнесу, адже фактично закріплює: електронна комунікація — це не допоміжний, а повноцінний доказовий інструмент.

Таким чином, судова практика поступово відходить від формального підходу до оцінки цифрових доказів, переходячи до їх змістовного аналізу — з урахуванням технологічних реалій та стандартів сучасного ділового середовища.