У Податковий кодекс хочуть інтегрувати Закон про адмінпроцедуру: що зміниться для бізнесу

У Раді розглядають масштабні зміни до податкових процедур та оскарження рішень ДПС

До порядку денного Верховна Рада України включили урядовий законопроєкт №14196 про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ухваленням Закону «Про адміністративну процедуру».

Документ передбачає масштабне оновлення податкових процедур — від електронного листування з податковою до нових правил оскарження рішень і бездіяльності контролюючих органів.

У Податковому кодексі з’являться нові поняття

Законопроєкт пропонує офіційно інтегрувати принципи адміністративної процедури у податкову сферу.

Зокрема, у Податковому кодексі мають з’явитися нові терміни:

• “адміністративний акт”;
• “адміністративне провадження”;
• “процедурна дія”;
• “процедурне рішення”.

Передбачається, що ухвалення, набрання чинності та оскарження рішень податкових органів відбуватиметься за правилами Закону «Про адміністративну процедуру».

Бізнесу хочуть дати більше можливостей для оскарження

Документ значно деталізує механізми захисту прав платників податків.

Зокрема, платники отримають право:

• оскаржувати бездіяльність податкових органів;
• подавати скарги на процедурні рішення;
• вимагати поновлення строку оскарження;
• повноцінно використовувати електронні комунікації для подання документів.

Окремо передбачено, що скарги можна буде подавати через Електронний кабінет.

Електронний кабінет стане головним каналом комунікації

Законопроєкт суттєво посилює роль цифрових сервісів у взаємодії бізнесу та держави.

Зокрема:

• для фінансових агентів електронне листування стане обов’язковим;
• платники отримуватимуть автоматичні сповіщення про документи;
• через Е-кабінет можна буде перевіряти статус контрагентів.

Також у кодексі замість терміну “засоби електронного зв’язку” використовуватиметься сучасніше поняття — “електронні комунікації”.

Зміни торкнуться ПДВ, трансфертного ціноутворення та КІК

Документ деталізує повноваження податкових органів щодо:

• реєстрації або блокування податкових накладних;
• визначення ризиковості платника ПДВ;
• процедур у сфері трансфертного ціноутворення;
• контролю контрольованих іноземних компаній (КІК).

Для окремих процедур листування здійснюватиметься виключно через електронні комунікації.

У ГНЕУ попереджають про ризики

Водночас експерти Головного науково-експертного управління звернули увагу на можливі правові колізії.

Зокрема, у законопроєкті вибірково використовується термін “адміністративний акт”, що може створити невизначеність щодо того, які саме рішення податкових органів підпадають під нову процедуру.

Також у ГНЕУ вказали на дисбаланс строків оскарження: для бездіяльності податкових органів пропонується 6 місяців, тоді як для оскарження рішень та дій строки залишаються значно коротшими.