Впливові сенатори-демократи Елізабет Воррен та Крістофер Кунс вимагають від адміністрації президента США Дональда Трампа пояснити, чому Вашингтон протягом 17 місяців не запроваджував нових цільових санкцій проти компаній, банків та інших структур, які допомагають Росії обходити чинні обмеження.
Відповідний лист сенатори направили державному секретарю США Марко Рубіо та міністру фінансів Скотту Бессенту, повідомляє Reuters.
Сенатори говорять про 17 місяців без нових санкцій
Воррен і Кунс звернули увагу, що цілеспрямовані санкції проти структур, які допомагають Москві обходити вже запроваджені обмеження, не вводилися протягом 17 місяців.
Останній масштабний санкційний пакет проти РФ Вашингтон запровадив у жовтні 2025 року. Тоді під обмеження Міністерства фінансів США потрапили, зокрема, російські нафтові компанії «Роснефть» та «Лукойл».
Однак сенатори вважають цей крок радше винятком, тоді як Росія продовжує використовувати різні механізми для обходу санкцій.
За наведеними ними даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року і до повернення Дональда Трампа у Білий дім у січні 2025-го США запровадили проти Росії 111 пакетів санкцій.
У Трампа пояснювали паузу переговорами
Сенатори нагадали про заяву Скотта Бессента, який у лютому пояснював відсутність нових санкцій бажанням адміністрації спочатку оцінити перспективи мирних переговорів щодо завершення війни в Україні.
Однак Воррен і Кунс звертають увагу, що переговорний процес не приніс очікуваного результату.
Більше того, ще у травні Марко Рубіо визнавав відсутність суттєвого прогресу в переговорах між Україною та Росією.
На цьому тлі сенатори ставлять питання, чому Вашингтон не повернувся до регулярного санкційного тиску на Москву.
Рубіо та Бессент мають відповісти до 28 серпня
Воррен і Кунс попросили представників адміністрації до 28 серпня пояснити причини тривалої паузи та позицію Білого дому щодо подальших санкцій.
На думку сенаторів, нові обмеження проти структур, які допомагають РФ обходити санкції, могли б посилити переговорні позиції США та збільшити економічний тиск на Росію.
У Міністерстві фінансів США у відповідь нагадали про вже запроваджені обмеження проти російського нафтового сектору та заявили, що адміністрація діятиме з огляду на інтереси національної безпеки США і прагнення до завершення війни.
У Держдепартаменті можливі майбутні санкційні рішення коментувати не стали.
У Конгресі паралельно просувають новий санкційний закон
Дискусія відбувається на тлі просування в Конгресі окремого масштабного законопроєкту щодо посилення тиску на Росію, одним з ініціаторів якого був сенатор Ліндсі Грем.
Початкова версія документа передбачала можливість запровадження 500-відсоткових мит на товари з держав, які продовжують закуповувати російську нафту та іншу сировину. Після переговорів із Білим домом потенційний тариф знизили до 100%.
28 липня під час першого процедурного голосування законопроєкт підтримали 86 сенаторів.
Водночас подальше проходження документа залишається складним. Частина демократів і республіканців побоюється, що передбачені законопроєктом широкі тарифні повноваження можуть бути використані Трампом не лише проти торговельних партнерів Росії, а й у відносинах із союзниками США.
Таким чином, у Вашингтоні одночасно тривають дві дискусії: про необхідність відновлення регулярних санкцій проти схем обходу обмежень та про ухвалення нового масштабного механізму економічного тиску на Росію.