У справі Тетяни Крупи захист вдруге просить відвести головуючого суддю ВАКС

У Вищому антикорупційному суді розпочався розгляд другої заяви про відвід головуючого судді Дениса Коваленка у справі колишньої очільниці Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка Володимира та сина Олександра. Захист заявляє про обставини, які, на його думку, можуть свідчити про упередженість судді.

Це вже друга спроба сторони захисту домогтися відводу Дениса Коваленка.

Першу заяву адвокати подали під час підготовчого судового засідання 21 вересня. Однак 25 вересня інший суддя ВАКС відмовив у її задоволенні, після чого Коваленко продовжив розгляд кримінального провадження.

Захист вдруге заявив про відвід

Нову заяву про відвід 29 вересня подала захисниця Володимира Крупи.

Адвокатка посилається на процесуальну поведінку головуючого судді та вказує на обставини, які, на думку сторони захисту, можуть поставити під сумнів його неупередженість.

Тепер ВАКС має вирішити, чи є наведені аргументи достатніми для відводу судді від подальшого розгляду справи.

Справу намагалися передати до іншого суду

Раніше адвокати родини Круп також намагалися змінити підсудність кримінального провадження та передати його з ВАКС до Хмельницького міськрайонного суду.

Сторона захисту стверджувала, що члени родини не належать до категорії суб’єктів, кримінальні провадження щодо яких має розглядати Вищий антикорупційний суд. Серед аргументів також зазначалося, що Тетяна Крупа подавала декларації як лікарка.

Однак 28 вересня Апеляційна палата ВАКС відхилила відповідне клопотання.

Прокурор, зі свого боку, наголошував, що на момент інкримінованих їй діянь Крупа була депутаткою Хмельницької обласної ради, а тому, за позицією обвинувачення, справа підсудна ВАКС.

У чому обвинувачують Тетяну Крупу та її родину

За версією НАБУ та САП, упродовж 2020–2024 років Тетяна Крупа незаконно набула активи приблизно на 160 млн грн, залучивши до цього чоловіка та сина.

Ексочільниці Хмельницької МСЕК інкримінують незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації та легалізацію майна, яке, за версією слідства, було отримане злочинним шляхом.

Під час обшуків у родини правоохоронці виявили значні суми готівки в різних валютах. Зокрема, за матеріалами справи, в одній зі спалень знайшли близько $2,5 млн, а в робочому кабінеті експосадовиці — ще майже $100 тисяч.

Загалом під час обшуків, за даними правоохоронців, було виявлено готівку в різних валютах на суму, еквівалентну майже $6 млн.

У робочому кабінеті Крупи також, як стверджує слідство, знайшли медичну документацію та списки осіб із фіктивними діагнозами.

Нерухомість, автомобілі та активи за кордоном

У межах розслідування правоохоронці також встановили наявність у родини значної кількості майна.

За матеріалами провадження, йдеться про десятки об’єктів нерухомості в Україні, автомобілі, корпоративні права та активи за кордоном.

НАЗК під час перевірки декларацій Тетяни Крупи також повідомляло про виявлення ознак незаконного збагачення та недостовірних відомостей на мільйони гривень.

За даними правоохоронців, частину коштів родина могла вивозити за межі України. У 2025 році польські правоохоронці відкрили провадження щодо можливого відмивання коштів, пов’язаних із цією справою.

Досудове розслідування НАБУ і САП завершили восени 2025 року, після чого обвинувальний акт направили до Вищого антикорупційного суду.

Наразі судовий розгляд триває. Вина обвинувачених може бути встановлена виключно обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.