Україна переходить на митні правила ЄС: Рада підтримала новий Митний кодекс

Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №15450 про новий Митний кодекс. Документ має наблизити українську митну систему до правил Європейського Союзу та стати одним із ключових кроків на шляху інтеграції України до митного союзу ЄС.

Проєкт уже отримав позитивну оцінку Європейської Комісії. Крім євроінтеграційного значення, його ухвалення пов’язане з отриманням Україною макрофінансової допомоги — Ukraine Support Loan на 1,5 млрд євро.

781 стаття та перехід на правила ЄС

Новий Митний кодекс побудований за логікою митного законодавства Європейського Союзу та складається з 781 статті.

Документ передбачає перехід на митну термінологію ЄС, європейські підходи до декларування, авторизацій, митних процедур, визначення митного боргу, гарантій та звільнення від сплати мита.

Для українського бізнесу це має означати більш зрозумілі та прогнозовані правила роботи, наближені до тих, які вже застосовуються на європейському ринку.

Що буде з чинними дозволами бізнесу

Різкого обнулення вже отриманих бізнесом авторизацій не передбачається.

Безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові залишатимуться чинними до завершення встановленого терміну.

Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) також збережуть свої переваги. Серед них — менша кількість фізичних і документальних перевірок та першочергове митне оформлення.

У перспективі передбачається взаємне визнання такого статусу митними органами інших держав.

Бізнес отримає «право бути почутим»

Однією з важливих новацій стане запровадження так званого «права бути почутим».

До ухвалення митницею формального рішення компанія зможе надати додаткові аргументи та довести обґрунтованість заявленої митної вартості.

Очікується, що такий механізм дозволить вирішувати частину суперечок ще на адміністративному етапі та зменшити кількість судових процесів між бізнесом і митними органами.

Митницю переводять у «цифру»

Кодекс передбачає подальшу цифровізацію митних процедур.

Обмін інформацією між бізнесом і митницею має відбуватися через електронне «єдине вікно». Дозвільні документи від інших державних органів надходитимуть до системи автоматично.

Для підприємців це має скоротити кількість паперових документів та необхідність особистих візитів до митниці. Водночас автоматизація процедур повинна зменшити вплив людського фактора та корупційні ризики.

Як можна буде оскаржити рішення митниці

Документ встановлює чіткіший механізм оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів.

Спочатку бізнес зможе звернутися до митного органу вищого рівня, а якщо вирішити питання не вдасться — до суду.

Процедуру планують узгодити із Законом України «Про адміністративну процедуру».

Що буде з митними пільгами

Чинні пільги зі сплати ввізного мита законопроєкт пропонує зберегти. Зокрема, йдеться про пільги, пов’язані з обороноздатністю України, енергетикою та гуманітарною допомогою.

На час воєнного стану та протягом року після його завершення мають залишитися й нинішні пороги безмитного ввезення товарів у багажі громадян.

Для наземного транспорту йдеться про товари вартістю до 500 євро та вагою до 50 кг, для авіаційного — до 1000 євро та 50 кг.

Митники можуть отримати нові повноваження

Окремий блок реформи стосується боротьби з митними правопорушеннями.

Кодекс передбачає можливість надання митним органам оперативно-розшукових та слідчих повноважень. Подібна практика, як зазначає Мінфін, діє у 25 країнах ЄС.

Водночас ці норми не запрацюють автоматично разом із новим Кодексом. Межі та критерії повноважень митників мають бути окремо визначені змінами до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій із прокуратурою, бізнесом та експертами.

Коли запрацює новий Митний кодекс

Очікується, що новий Кодекс набуде чинності 1 грудня 2027 року.

Перехідний період має дати бізнесу та митним органам час для адаптації до нових правил. Впровадження електронних систем відбуватиметься поетапно та має завершитися до кінця 2029 року.

Ухвалення документа також є однією з умов отримання Україною 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги, які планують спрямувати на покриття ключових видатків державного бюджету.