Україна планує створити стратегічні запаси пального: чому зберігати їх за кордоном складно

Україна має поступово сформувати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, розраховані на 90 днів споживання. Частину пального закон дозволяє зберігати за кордоном, однак реалізувати цей механізм на практиці виявилося складно через законодавчі обмеження, дефіцит резервуарів та проблеми з логістикою.

Закон «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» набрав чинності у грудні 2024 року. Формування резервів розраховане на вісім років. У 2026 році норматив становить 6%, а наступного року має зрости до 9% — це приблизно 600 та 900 тис. тонн світлих нафтопродуктів відповідно.

Однією з головних проблем залишається безпечне зберігання таких обсягів в Україні. Через російські атаки значна частина паливної інфраструктури пошкоджена, тому представники ринку виступають за створення підземних сховищ.

Чому пальне складно зберігати за кордоном

Законодавство дозволяє зберігати за межами України до половини нормативного обсягу резервів. Також передбачена можливість укладення так званих тікетс-угод — коли іноземний оператор гарантує постачання необхідного обсягу пального.

Однак наразі немає чіткого механізму взаємодії з іноземними компаніями. Зокрема, залишаються питання щодо підтвердження наявності та якості пального, перевірки можливостей компанії-зберігача та подання звітності.

Ще одна проблема — терміни. Фактично одним із доступних режимів для зберігання іноземною компанією пального без розмитнення є транзит, який у ЄС обмежений 60 днями.

У сусідніх країнах бракує резервуарів

Суттєвим обмеженням є й нестача вільних потужностей для фізичного зберігання пального.

Представники польського PERN та румунського Національного управління з державного резерву раніше заявляли про відсутність достатньої кількості вільних резервуарів.

Будівництво нових потужностей також потребує значного часу та інвестицій. За оцінками представників ринку, спорудження нових резервуарів може тривати від трьох років.

Більше можливостей для зберігання є у Латвії, Естонії, Австрії та Німеччині. Однак віддаленість цих країн створює іншу проблему — тривале транспортування пального в Україну.

За оцінками учасників ринку, доставка з окремих країн може тривати понад два-три тижні, що знижує ефективність резерву в разі гострого дефіциту.

Пальне за кордоном можуть заблокувати під час кризи

Сам факт зберігання резервів у Європі також не гарантує, що Україна зможе швидко отримати їх у кризовій ситуації.

Навесні 2026 року низка країн тимчасово обмежувала вивезення нафтопродуктів. У результаті частина пального, яке вже придбали українські компанії, була заблокована за кордоном.

Крім того, український західний кордон уже працює зі значним логістичним навантаженням. Тому навіть наявність додаткового пального у сусідніх країнах не означає можливості швидко збільшити обсяги його постачання.

Альтернатива — сховища всередині України

На думку учасників ринку, одним із пріоритетів має стати розвиток внутрішньої інфраструктури та створення підземних сховищ пального.

Це дозволило б скоротити шлях від резерву до внутрішнього ринку та спрямовувати інвестиції у власну інфраструктуру України.

Водночас система мінімальних запасів продовжує адаптуватися до умов війни. Законодавство вже неодноразово переглядали, а пакет запропонованих змін до нього налічує понад 300 поправок.

Експерти наголошують, що створення стратегічних резервів під час війни не має прямих аналогів у Європі, тому Україні доведеться надалі коригувати правила відповідно до безпекових та ринкових умов.