Українські виробники зброї просять знизити плату за експорт: що пропонує галузь

Українські виробники озброєння закликають скасувати або суттєво знизити плату за отримання дозволів на експорт зброї. Наразі вона становить 20% вартості готової продукції та технологій і 30% — комплектувальних. Представники галузі заявляють, що такі ставки можуть робити продаж української продукції за кордон економічно невигідним.

Українська рада зброярів спільно з Лігою оборонних підприємств України, Українським кластером подвійних технологій (UADUT), Федерацією роботодавців України, NAUDI та Технологічними Силами України підготували пропозиції щодо змін до урядової постанови №875.

Представники галузі загалом підтримують запровадження контрольованого експорту зброї. На їхню думку, ефективний механізм може допомогти українським виробникам залучати іноземне фінансування та інтегруватися у міжнародні ланцюги постачання.

Зброярі пропонують знизити ставку до 0–5%

Однією з головних претензій бізнесу є розмір плати за дозвіл. Зараз вона становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% вартості складових і комплектувальних.

За оцінкою профільних об’єднань, для частини продукції такі платежі суттєво погіршують конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках.

Галузь пропонує повністю скасувати плату або встановити її на рівні не більше 5% вартості контракту.

Також виробники виступають проти авансової сплати. Наразі підприємство має вилучити відповідну суму з обігу ще до отримання коштів від іноземного замовника, при цьому виданий дозвіл не гарантує, що контракт буде виконано.

Тому бізнес пропонує прив’язати платіж до фактичного виконання контракту або отримання коштів, гарантувати повернення сплаченої суми, якщо угода не відбулася не з вини виробника, та дозволити поетапну сплату за довгостроковими контрактами.

Які ще зміни пропонує оборонна галузь

Окремі зауваження стосуються порогової суми контракту у 15 млн грн, яка, за позицією виробників, не враховує специфіку тестових, демонстраційних і пілотних поставок.

Також бізнес вказує на відсутність прозорого механізму інформування про віднесення продукції до критичних товарів.

Виробники пропонують запровадити окремий режим для тестових і демонстраційних поставок, чіткіше визначити поняття «наміру» держави закупити товар та гарантувати дотримання 30-денного строку розгляду заявок.

Рада не підтримала спрямування коштів на армію

Водночас 15 вересня Верховна Рада не підтримала у першому читанні законопроєкт зі змінами до Бюджетного кодексу, який пропонував спрямовувати надходження від плати за експортні дозволи до спеціального фонду держбюджету.

За пропонованою моделлю 50% коштів мали використовувати на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, а ще 50% — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

Таким чином, дискусія щодо механізму експорту зброї триває: представники оборонної галузі наполягають на зниженні фінансового навантаження, тоді як плата за експортні дозволи також розглядалася як потенційне джерело додаткового фінансування оборонних потреб.