В Україні запрацював новий закон про факторинг: що зміниться для бізнесу

В Україні набули чинності всі положення Закону №4466-IX «Про факторинг», який вперше комплексно врегулював ринок факторингових послуг. Документ покликаний наблизити українське законодавство до міжнародних стандартів, зробити ринок прозорішим та спростити бізнесу доступ до фінансування під дебіторську заборгованість.

Що змінює новий закон

Відтепер факторинг офіційно відокремлено від звичайної цесії (відступлення права вимоги) та колекторської діяльності. Закон чітко визначає, які операції належать до факторингових, а також встановлює випадки, на які його дія не поширюється.

Серед ключових нововведень:

• створено Реєстр відступлень права грошової вимоги, який має запобігти повторному продажу однієї й тієї ж дебіторської заборгованості;
• скасовано договірні обмеження, які забороняли передавати право вимоги фактору без згоди покупця;
• передбачено цифровізацію факторингових операцій та електронний документообіг.

НБУ посилив вимоги до фінансових компаній

Одночасно Національний банк України оновив нормативну базу для фінансових компаній.

Зокрема, факторингові компанії зобов’язані впровадити окрему систему управління кредитними, операційними та ризиками ліквідності, забезпечувати своєчасну реєстрацію права вимоги та дотримуватися міжнародних стандартів внутрішнього аудиту й корпоративного управління.

Які переваги отримає бізнес

Очікується, що нові правила:

• зроблять факторинг більш стандартизованою фінансовою послугою;
• зменшать юридичні ризики під час фінансування під дебіторську заборгованість;
• посилять контроль за діяльністю факторингових компаній;
• розширять можливості бізнесу залучати фінансування навіть у випадках, коли договори раніше містили заборону на відступлення права вимоги.

Швидкого ефекту не очікують

Попри оновлення законодавства, експерти не прогнозують стрімкого зростання ринку факторингу. Це пов’язано як із необхідністю адаптації фінансових установ до нових вимог, так і з тим, що факторинг в Україні поки що займає лише близько 0,5% ВВП та поступається за популярністю традиційному банківському кредитуванню. Водночас новий закон усуває низку системних бар’єрів, які тривалий час стримували розвиток цього сегмента фінансового ринку.