В Україні змінили правила стягнення боргів за комуналку: за якої суми можуть забрати квартиру

В Україні з 23 жовтня 2026 року підвищили поріг заборгованості, за якого за загальним правилом заборонено примусово стягувати єдине житло боржника. Тепер він становить 432 350 гривень замість приблизно 170 тисяч гривень. Водночас перевищення встановленої суми не означає автоматичної втрати квартири чи будинку.

За якої суми боргу можуть забрати житло

Відповідно до оновлених правил, якщо сума стягнення у виконавчому провадженні не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, звернення стягнення на єдине житло боржника за загальним правилом не допускається.

У 2026 році цей поріг становить 432 350 гривень.

Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що законодавчі зміни спрямовані на посилення захисту громадян, які накопичили борги за житлово-комунальні послуги.

Водночас навіть перевищення встановленого порогу не означає, що нерухомість автоматично виставлять на продаж.

Для примусового стягнення необхідні відповідні правові підстави та дотримання процедури виконавчого провадження.

Окремі правила можуть застосовуватися до іпотечного житла та інших категорій майна, тому захист єдиного помешкання не є абсолютним.

Які гарантії передбачені для військовослужбовців

Закон №4833-IX передбачає додаткові гарантії захисту житла військовослужбовців.

Зокрема, під час воєнного стану та протягом року після його завершення діє заборона на звернення стягнення на їхнє єдине житло незалежно від розміру заборгованості, за винятком випадків, визначених законодавством.

Окремі винятки можуть стосуватися іпотечного майна та зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Також спеціальні механізми захисту передбачені для боржників, які мають заборгованість за комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

Чи потрібно сплачувати борги за комуналку

Підвищення порогу не звільняє українців від обов’язку оплачувати житлово-комунальні послуги.

У разі накопичення заборгованості постачальники послуг можуть звертатися до суду та ініціювати примусове виконання рішення.

При цьому стягнення може здійснюватися не лише за рахунок нерухомості, а й коштів на банківських рахунках, доходів та іншого майна боржника.

Таким чином, навіть невеликі борги можуть мати юридичні наслідки, зокрема призвести до судового розгляду та відкриття виконавчого провадження.

В Україні запрацювало автоматичне розблокування рахунків

Із 23 жовтня 2026 року також запрацював механізм автоматизованого зняття арештів із банківських рахунків після повного погашення заборгованості.

Нововведення стосується виконавчих проваджень, у яких сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат, що у 2026 році становить 86 470 гривень.

За даними Міністерства юстиції, станом на жовтень 2026 року близько 92% відкритих виконавчих проваджень мали суму стягнення, яка не перевищувала встановлений поріг.

Водночас автоматизоване зняття арешту можливе лише за умови виконання передбачених законодавством вимог.

Скільки українці заборгували за комунальні послуги

Загальна заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги станом на 30 червня 2026 року становила 104,2 млрд гривень.

Найбільші суми боргів припадали на:

• Теплову енергію та гарячу воду — 33,8 млрд грн.
• Постачання та розподіл природного газу — 29,1 млрд грн.
• Електроенергію — 17,3 млрд грн.
• Водопостачання та водовідведення — 10,5 млрд грн.
• Управління багатоквартирними будинками — 10,1 млрд грн.
• Управління побутовими відходами — 3,4 млрд грн.

Попри збільшення порогу захисту єдиного житла, громадяни залишаються зобов’язаними своєчасно оплачувати комунальні послуги та виконувати судові рішення.