ВАКС відклав перше засідання у справі Дмитра Сенниченка

21 вересня 2026 року Вищий антикорупційний суд провів перше підготовче засідання у справі про злочинну організацію у Фонді державного майна України. Йдеться про заволодіння понад 700 млн грн коштів державних підприємств і легалізацію майна на суму понад 10 млрд грн. Справу №991/11192/26 одноосібно розглядає новопризначений суддя ВАКС Віталій Корягін. Автор цих рядків був присутній у залі від початку і до кінця засідання, тож може розповісти, як усе відбувалося насправді, а не так, як це уявляли собі охочі до гучних сюжетів.

Нагадаємо, за версією слідства, у 2019-2021 роках колишній голова ФДМУ Дмитро Сенниченко організував злочинну організацію, яка розкрадала гроші двох державних підприємств: “Одеського припортового заводу” та “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії”. Механізм, як його описує обвинувачення, доволі прозаїчний: порушення тендерних процедур під час закупівлі продукції. До схеми, за версією слідства, Сенниченко залучив знайомих, посадовців ОГХК і ОПЗ, а також приватних підприємців. Чимало фігурантів нині перебувають за кордоном, і досудове розслідування через їхній розшук неодноразово зупинялося.

Офіс Президента, якого в залі не було

Почати варто з того, чого на засіданні не прозвучало. Після публікації НАБУ окремі блогери і телеграм-канали активно намагалися вписати цю справу в сюжет про участь Офісу Президента та інших високопосадовців. Справа, мовляв, от-от відкриє двері до найвищих кабінетів. Що ж показало перше засідання? Жодна з цих версій не отримала навіть натяку на підтвердження. Ні прізвищ, ні епізодів, ні згадок. Засідання йшло в робочому, спокійному режимі: явка, відводи, регламент. Хто чекав на сенсацію, той її не дочекався.

Хто прийшов і хто ні

У залі судового засідання особисто були присутні обвинувачені Микола Синиця, Юрій Липка і Денис Кудін. Володимир Колот доєднався через відеоконференцзв’язок. Не з’явилися обвинувачені Дмитро Сенниченко, Андрій Гмирін, Павло Присяжнюк, Сомов, Парсентьєв і Горбуненко.

Були відсутні й окремі захисники. Проте говорити, що адвокати “проігнорували” суд, підстав немає. Щоб так стверджувати, треба встановити дві речі: чи був захисник належно повідомлений і чому він не прийшов. А суд підтвердження належного повідомлення всіх відсутніх захисників не мав. Микола Синиця, який сам був у залі, пояснив, чому немає його адвоката: причини поважні, суд про них поінформували завчасно, а зайнятість захисника була запланована ще до того, як призначили це засідання. Суд повідомлену причину неповажною не визнав.

Тут варто зупинитися на важливому моменті. Належне повідомлення учасників провадження є обов’язком суду і прокуратури, а не самих обвинувачених чи їхніх адвокатів. І саме це питання на засіданні постало гостро. Сторона захисту звернула увагу, що немає доказів належного повідомлення частини обвинувачених про виклик до суду. Тобто ще до початку розгляду по суті виявилося, що держава не може підтвердити, що всі, кого вона обвинувачує, взагалі знають про засідання.

Відвід, який суд відхилив

Єдиним по-справжньому гострим процесуальним питанням засідання став відвід прокурорці Аліні Жовницькій. Його заявила сторона захисту Павла Присяжнюка, інтереси якого представляє адвокат Андрій Циганков. Під час засідання захист дозаявив додаткові підстави відводу.

Суть головного доводу така. Під час звернень по міжнародну правову допомогу прокурорка, на переконання захисту, не повідомляла іноземні компетентні органи про те, що в провадженні вже є особи зі статусом підозрюваних. Натомість розслідування подавалося як таке, що ведеться за фактом. Уявіть, іноземні колеги виконують запити української сторони і не знають, що мають справу не з абстрактною подією, а з конкретними людьми, які вже мають процесуальний статус і, відповідно, гарантії права на захист. Захист пов’язує це з неповнотою інформації про статус цих осіб і з ризиком того, що належні їм гарантії під час виконання міжнародних запитів просто не врахували. Щоб перевірити цей довід, треба зіставити міжнародні запити, процесуальний статус конкретних осіб на відповідні дати і гарантії, які мали до них застосовуватися.

Окремо захист послався на упередженість прокурорки і звернув увагу, що САП перекваліфікувала дії у справі на зловживання службовим становищем за статтею 364 Кримінального кодексу. Водночас у публічному просторі справа й далі фігурує в контексті злочинної організації. Виходить цікава картина: в документах обвинувачення одне, а в заголовках інше.

Прокурорка проти відводу заперечила. На її думку, фактично захист просто не погоджується з процесуальними діями і рішеннями слідства. Суд у задоволенні відводу відмовив.

Прокурорка і колишній заявник

За цим відводом стоїть історія, яка виходить за межі однієї заяви. За відомостями сторони захисту, Дмитро Сенниченко свого часу звертався до НАБУ із заявою про пропозицію йому неправомірної вигоди в розмірі 5 млн доларів. У тому провадженні брала участь та сама прокурорка Аліна Жовницька, яка тепер підтримує обвинувачення проти Сенниченка.

Захист тут підкреслено обережний. Ці обставини мають оцінюватися за матеріалами відповідних проваджень. Сама по собі участь прокурора у справі, де особа була заявником, не означає представництва її приватних інтересів і не забороняє автоматично підтримувати обвинувачення щодо цієї особи в іншій справі.

Питання ставиться інакше. Чи не доведеться, перевіряючи нинішнє обвинувачення, зіставляючи періоди інкримінованих подій і досліджуючи попередню взаємодію прокурорки з Сенниченком, оцінювати її власні рішення, дії чи бездіяльність? За словами захисту, ці питання порушувалися ще на досудовому розслідуванні, але змістовної відповіді так і не надійшло. Саме тут захист бачить підстави перевірити можливий особистий інтерес прокурорки в результатах провадження, зокрема інтерес уникнути критичної оцінки власної попередньої діяльності. Це довід про обставини, які можуть породжувати обґрунтовані сумніви в неупередженості в розумінні статті 77 Кримінального процесуального кодексу.

Адвокат окремо наголошує: це не твердження про доведену співучасть прокурорки у злочині. Навіть якщо вину Сенниченка буде встановлено, це саме собою не доведе, що прокурорка сприяла його діям. Перевірці підлягають конкретні факти, обсяг її обізнаності, повноваження і рішення. Захист Присяжнюка при цьому Сенниченка не представляє і вимог від його імені не заявляє. Але в спільному провадженні те, як поводиться обвинувачення щодо одного фігуранта, неминуче позначається на всіх інших.

Обвинувачений, якого відвід “не стосується”

Найцікавіше на засіданні відбулося якраз під час обговорення відводу. Захисники Кудіна, Липки і Сенниченка власної позиції щодо відводу не висловили і залишили вирішення питання на розсуд суду. Це звичайна процесуальна обережність.

А от сторона захисту Дениса Кудіна і сам Кудін заявили, що цей відвід його чомусь не стосується. Чому “чомусь”? Тому що відвід прокурору в спільному провадженні зачіпає всіх обвинувачених. Якщо прокурор упереджений, він упереджений не щодо одного фігуранта, а щодо справи загалом. Коли обвинувачений публічно дистанціюється від такого питання, це вже позиція.

Схоже, у справі з’явився щонайменше один обвинувачений, який від самого початку вибудовує комунікацію зі стороною обвинувачення на засадах довіри і не має жодних претензій до того, як проводилося досудове слідство.

Тривога замість регламенту

Після розгляду відводу суд перейшов до обговорення порядку і регламенту підготовчого провадження. Але засідання перервала повітряна тривога, і після цього питання про відкладення розгляду постало на повний зріст. Сторона захисту попросила відкласти справу, наголосивши, що йдеться про особливо тяжкий злочин, а на засіданні відсутня значна частина обвинувачених і їхніх захисників. До цього додалося вже згадане питання про відсутність доказів належного повідомлення частини обвинувачених.

У результаті підготовче засідання відклали до 2 жовтня. Визначальними щодо дати і часу, звісно, залишаються повідомлення і рішення самого суду.

Титан, про який ще говоритимуть

Позиція захисту Присяжнюка дає зрозуміти, що процес навряд чи обмежиться тендерами. За словами адвоката, під час розгляду можуть постати питання про економічні наслідки рішень щодо підприємств титанової галузі України, про причини втрати ними виробничого потенціалу, а також про можливий вплив дій чи бездіяльності окремих представників антикорупційних органів. Захист і тут обережний: це напрям перевірки його версії, а не готовий висновок про те, що галузь знищили конкретні особи.

Але сама постановка питання показова. Справа, яку подавали як історію про розкрадання на закупівлях, може перетворитися на розмову про те, хто і як довів до занепаду стратегічні підприємства. І чи тільки ті, хто сидить на лаві обвинувачених.

Отже, 2 жовтня справа повернеться до зали ВАКС. Від того, скільки обвинувачених суд зрештою зможе належно повідомити, залежить, чи почнеться нарешті розгляд, чи підготовче провадження знову впреться в питання, які мали бути вирішені ще до першого засідання.