Верховний Суд дозволив 14-річній дівчині самостійно обрати, з ким жити: дитину залишили з бабусею

Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду про передачу 14-річної дівчини матері та залишив її проживати разом із бабусею. Суд наголосив: після досягнення 14 років дитина має законне право самостійно визначати своє місце проживання, а головним критерієм у таких спорах залишаються найкращі інтереси самої дитини.

Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №195/533/24.

Мати вимагала повернути доньку через суд

Жінка звернулася до суду з позовом про негайне відібрання доньки у бабусі. Вона пояснювала, що через складні життєві обставини дитина ще з 2018 року проживала у будинку бабусі разом із батьком. Після початку пандемії та повномасштабної війни сторони погодилися, що дівчині безпечніше залишатися там.

Згодом орган опіки домігся позбавлення обох батьків батьківських прав, а бабусю призначили опікуном. Однак мати пізніше відновила свої права через суд, придбала житло у Кам’янському та вирішила повернути доньку до себе.

Що вирішили суди

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що дівчина вже досягла 14-річного віку, а отже має право самостійно визначати місце проживання.

Натомість апеляційний суд став на бік матері та постановив передати дитину їй на виховання.

Верховний Суд став на бік дитини

Касаційний цивільний суд не погодився з таким підходом і наголосив: право дитини після 14 років самостійно обирати місце проживання прямо передбачене Сімейним та Цивільним кодексами України.

Під час розгляду справи дівчина чітко заявила, що хоче залишитися з бабусею. У присутності психолога вона пояснила, що почувається там комфортно, безпечно та не бажає переїжджати до матері.

Суд також врахував висновок органу опіки та характеристики зі школи, які підтвердили добрі та довірливі стосунки між бабусею й онукою, а також належні умови виховання.

Суд нагадав про головний принцип

Верховний Суд окремо послався на Конвенцію про права дитини та практику Європейського суду з прав людини, наголосивши: у подібних спорах першочергове значення мають саме інтереси дитини, а не формальне право одного з батьків.

У підсумку Верховний Суд скасував рішення апеляції та залишив у силі рішення районного суду про відмову у передачі дитини матері. Також із жінки стягнули понад 2,4 тисячі гривень судового збору на користь бабусі.