Верховний Суд пояснив, коли конфлікт між батьками не може бути підставою для обмеження спілкування з дитиною

Суд наголосив: право дитини на контакт із кожним із батьків має захищатися навіть після розлучення

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2026 року у справі №639/3386/24 роз’яснив підхід до вирішення спорів щодо участі батьків у вихованні дитини після розірвання шлюбу.

Суд наголосив, що конфлікт між колишнім подружжям сам по собі не може бути підставою для руйнування зв’язку дитини з одним із батьків, а формальний підхід у таких спорах є неприпустимим.

Батько звернувся до суду через перешкоди у спілкуванні з сином

У справі батько просив усунути перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином та визначити порядок його участі у вихованні дитини. За словами позивача, після розлучення мати почала перешкоджати його контакту з дитиною.

Водночас мати подала зустрічний позов щодо визначення місця проживання дитини разом із нею.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов батька та визначив порядок побачень, передбачивши перші зустрічі у присутності матері. Апеляційний суд змінив це рішення та виключив обов’язкову присутність матері під час спілкування батька з дитиною.

Верховний Суд: конфлікт дорослих не повинен шкодити дитині

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підкреслив, що під час вирішення сімейних спорів суди повинні насамперед виходити з найкращих інтересів дитини, а не з особистого конфлікту між батьками.

“Сам факт емоційно напружених відносин між колишнім подружжям не повинен порушувати інтереси дитини та її право на спілкування з кожним із батьків”, — наголосив Верховний Суд.

Суд також звернув увагу на положення Конвенції про права дитини та практику Європейського суду з прав людини.

Дитина має право, а не обов’язок спілкуватися з батьком

Окремо Верховний Суд підкреслив важливий правовий висновок:

“У дитини є право, а не обов’язок на підтримання регулярних особистих стосунків і прямих контактів з тим із батьків, який проживає окремо”.

Водночас Суд зазначив, що матеріали справи не містили доказів негативного впливу батька на дитину чи фактів, що син емоційно не сприймає батька.

Чому суд дозволив зустрічі без матері

Верховний Суд погодився з висновками апеляційної інстанції про недоцільність присутності матері під час зустрічей батька з сином.

Суди встановили, що між сторонами існують неприязні стосунки, а під час спільних зустрічей у присутності дитини виникали конфлікти та сварки, які негативно впливали на її психологічний стан.

Саме тому суд дійшов висновку, що спілкування батька з дитиною без присутності матері краще відповідатиме принципу забезпечення для дитини “безпечного, спокійного та стійкого середовища”.

Спору про місце проживання дитини суд не побачив

Щодо зустрічного позову матері про визначення місця проживання дитини Верховний Суд погодився з попередніми інстанціями: реального спору між сторонами не існувало, оскільки дитина фактично проживала з матір’ю, а батько цього не заперечував.

Суд підкреслив, що зверненню до суду з таким позовом має передувати реальний спір між батьками щодо місця проживання дитини.

Висновок Верховного Суду

Таким чином, Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду та підтвердив: навіть за наявності конфлікту між батьками право дитини на зв’язок із кожним із них повинно зберігатися, якщо це не суперечить її безпеці та інтересам.