«Відставка Федорова могла стати справжньою причиною перезавантаження уряду»: політолог Олексій Гарань

Масштабне перезавантаження Кабінету Міністрів могло бути не стільки необхідністю оновлення уряду, скільки політичним механізмом для відставки Михайла Федорова. Таку думку в ексклюзивному коментарі Femida.ua висловив професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

За словами експерта, існує версія, що повне переформатування уряду стало своєрідною «операцією прикриття», яка дозволила обійти політичні ризики окремого голосування за звільнення міністра.

«Президент не може одноосібно звільнити міністра. Для цього необхідне рішення парламенту. Саме тому повне перезавантаження Кабінету Міністрів могло стати інструментом, який дозволив реалізувати необхідні кадрові рішення», — зазначив політолог.

Гарань також звернув увагу, що кадрові перестановки створили низку нових управлінських проблем. Зокрема, після змін залишилися невирішеними питання із призначенням керівників окремих стратегічних відомств, а також виникла ситуація, коли частина міністерств фактично опинилася у «підвішеному» стані.

Окремо експерт наголосив, що значний вплив на політичні рішення могли мати й суспільні протести. На його переконання, акції продемонстрували готовність громадянського суспільства, насамперед молоді та студентства, активно реагувати на рішення влади, які викликають суспільне несприйняття. Водночас він застеріг від переоцінки ролі протестного чинника як єдиної причини кадрових змін.

Критично політолог оцінив і сам механізм формування нового уряду. На його думку, багато кадрових рішень можна було реалізувати точково, без повної відставки Кабінету Міністрів.

«Для зміни окремих міністрів не було необхідності відправляти у відставку весь уряд. Це створило більше запитань, ніж відповідей», — підкреслив він.

Особливу увагу Гарань звернув на конституційну процедуру призначення уряду. За його словами, Основний Закон визначає, що формування Кабінету Міністрів належить до повноважень парламенту, однак на практиці ці процедури нерідко ігноруються.

«Формально навіть Конституція порушується. Кандидатури мають висуватися парламентською більшістю, відповідні рішення повинні бути належним чином оформлені. Натомість ми бачимо політичну практику, яка не повною мірою відповідає конституційній моделі», — зазначив експерт.

Водночас Гарань позитивно оцінив окремі кадрові призначення, зокрема кандидатури, пов’язані з європейською інтеграцією та економічним блоком уряду. Однак він наголосив, що остаточну оцінку новому Кабінету Міністрів можна буде дати лише після того, як команда продемонструє здатність працювати як єдиний механізм.

«Поки що зміни виглядають непродуманими. Хотілося б помилитися, але саме таке враження складається сьогодні», — резюмував політолог.