Воля під сумнівом: стандарти доказування дефектів волі як підстави недійсності правочинів

Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак під час вебінару розповіла про особливості оспорювання правочинів із дефектами волі.

Основні моменти доповіді:

• Найбільше спорів виникає у спадкових правовідносинах: оспорювання заповітів, відмови від спадщини, договорів дарування та довічного утримання.

• Підстави недійсності (ст. 225, 229, 230 ЦКУ) взаємовиключні — їх поєднання в одному позові ускладнює доказування і захист.

• Ключове у справах із заповітами — психічний стан особи на момент складання. Призначається посмертна судово-психіатрична експертиза, її висновок оцінюється разом із іншими доказами.

• Недостатньо просто стверджувати про введення в оману. Потрібно довести конкретні обставини та допустимими доказами.

• У договорах дарування важливі сукупність обставин: вік і стан здоров’я дарувальника, потреба в догляді, відчуження житла та подальше проживання у ньому. Це може свідчити про намір укласти договір довічного утримання.

• Помилка чи обман мають існувати на момент укладення правочину, зміна обставин пізніше не є підставою для недійсності.