Як попередити кібернасильство: роз’яснення від Мін’юсту

Кібернасильство – це використання цифрових технологій, зокрема інтернету та соціальних мереж, для переслідування, здійснення агресії, погроз, шантажу чи образ. Це явище стало серйозною проблемою, яка зачіпає дітей, підлітків та дорослих у всьому світі. Незважаючи на те, що онлайн-насильство є віртуальним, воно може завдавати абсолютно реальну шкоду постраждалим.

Аби запобігти кібернасильству або хоча б мінімізувати його вплив, потрібно дотримуватись певних правил поведінки у цифровому просторі. Нижче наведемо кілька важливих кроків та порад, які можуть допомогти зменшити ризик стати постраждалою від кібернасильства.

1. Оберігайте персональну інформацію

– Не діліться особистими даними в інтернеті. Приватна інформація, як-от домашня адреса, номер телефону чи фінансові дані, повинна залишатися конфіденційною.

– Контролюйте налаштування конфіденційності. Більшість соціальних мереж дозволяє налаштовувати видимість профілю та обмежувати, хто може переглядати ваші пости та надсилати повідомлення.

– Будьте обережні з фішингом. Це одна з найпоширеніших форм кібернасильства. Не відкривайте сумнівні посилання та файли, які надходять від невідомих осіб.

2. Розпізнавайте кібернасильство

– Будьте уважні до ознак агресії чи переслідування. Постійні негативні коментарі, повідомлення з погрозами, небажані контакти – це ознаки кібербулінгу чи кіберсталкінгу.

3. Використовуйте інструменти захисту

– Активуйте блокування та фільтри. Більшість платформ мають опції блокування користувачів, які надсилають образливі чи небажані повідомлення. Також використовуйте опцію повідомлення про образливий контент чи підозрілих користувачів.

4. Виховуйте відповідальність у мережі

– Спілкуйтеся в мережі ввічливо. Позитивний приклад онлайн-спілкування може допомогти створити здорове кіберсередовище та мотивувати інших робити те саме.

– Будьте підтримкою для тих, хто піддається кібернасильству. Важливо показати людині, яка стала постраждалою від кібернасильства, що вона не самотня.

5. Зверніться по допомогу та повідомте про інцидент правоохоронні органи. У деяких випадках кібернасильство є правопорушенням, і правоохоронні органи мають відповідні засоби для розслідування та покарання винних.

Куди та як звернутися по допомогу?

Якщо Ви стикнулися з кібернасильством, обов’язково зверніться по допомогу, щоб убезпечити себе та інших користувачів інтернету. В Україні на постійній основі працюють гарячі лінії, організації, психологи, які допоможуть у випадках кібернасильства.

Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 116 111 або 0 800 500 225 (цілодобово, безкоштовно)

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу: 116 000

Урядова «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547

Гаряча лінія з питань запобігання насильству: 116 123 або 800 500 335

Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103

Поліція за номером 102

Подати електронне звернення до кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua

Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).

Поради батькам та педагогам як створити безпечний простір для користування інтернетом своїм дітям.

• Говоріть із дітьми про кібербулінг. Дуже важливо говорити з дітьми про безпеку в інтернеті та кіберзагрози. Відверті розмови про ризики кібернасильства та його наслідки можуть запобігти багатьом проблемам.
• Підтримуйте довірливі стосунки з дитиною, щоб вона не боялася звернутися до вас за допомогою у разі якихось негараздів. Будьте уважними до емоційного стану своєї доньки чи сина.
• Говоріть про кордони та межі між реальним та віртуальним. Діти часто не усвідомлюють небезпеку віртуальних зв’язків, тому важливо контролювати їхню активність та пояснювати, що особиста інформація – це приватні дані і захист такої інформації передбачений на рівні законодавства. Важливо, щоб діти розуміли, що прийнятно публікувати про себе в інтернеті, а що ні.
• Навчіть дитину проходити «тест білборда». Розкажіть, що фотографії родини та друзів можна публікувати лише з їхнього дозволу, щоб забезпечити конфіденційність. Перш ніж публікувати або надсилати свої фото, хай дитина поставить собі запитання, чи хоче вона, щоб це фото чи відео побачили всі на великому білборді біля школи? А бабуся? Вчителі? Наголосіть, що все, що потрапляє в інтернет, назавжди там залишається.
• Обговоріть секстинг та сексуальні домагання в інтернеті. Секстинг – це обмін сексуально відвертими повідомленнями, фотографіями або відео за допомогою мобільних телефонів, соціальних мереж або інших цифрових засобів комунікації. Поговоріть з дитиною про результати секстингу та про те, як зображення можуть вийти з-під контролю в інтернеті. Заохочуйте дітей бути відкритими з вами та повідомляти про будь-який тип сексуального насильства чи кібернасильства, свідками якого вони стали. Розкажіть їм про ознаки, які можуть допомогти уникнути сексуального насильства, а саме: отримання контенту відвертого змісту чи прохання незнайомців зустрітися особисто. Упевніться, що діти знають, що не варто приймати прохання стати друзями чи подарунки від незнайомців.
• Навчіть дитину правильно реагувати на образливі слова чи дії інших користувачів. Найкращий варіант – ігнорувати провокатора, не давати йому те, чого він прагне, а саме: бурхливу відповідь та емоції.

Кампанія проводиться за ініціативи Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерства юстиції України спільно з Національною поліцією України, Кіберполіцією України, Координаційним центром з надання правничої допомоги за сприяння Урядової Уповноваженої з питань гендерної політики, в межах «16 днів проти насильства».