Захворів під час відпустки або не повернувся після відкликання: коли військовослужбовця не можуть визнати таким, що самовільно залишив частину

В умовах воєнного стану питання надання відпусток військовослужбовцям та їх своєчасного повернення до місця служби набуває особливого значення. Водночас далеко не кожне неповернення з відпустки автоматично означає самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Судова практика свідчить, що командування має довести законність своїх рішень, а військовослужбовець — підтвердити поважність причин своєї відсутності.

Які відпустки можуть отримати військовослужбовці під час воєнного стану

Право військовослужбовців на відпустку гарантує Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII.

Під час відпустки за військовослужбовцем зберігаються:

• грошове забезпечення;
• матеріальне забезпечення;
• право на допомогу для оздоровлення у розмірі одного місячного грошового забезпечення.

В умовах воєнного стану, відповідно до частини 18 статті 10-1 цього Закону, незалежно від вислуги років військовослужбовець може отримати щорічну основну відпустку тривалістю до 30 календарних днів.

Відпустка надається частинами, при цьому одна її частина не може перевищувати 15 календарних днів. Також під час воєнного стану не застосовуються норми Кодексу законів про працю щодо святкових і неробочих днів.

Що робити, якщо військовослужбовець захворів під час відпустки

На практиці нерідко трапляються ситуації, коли військовослужбовець не може своєчасно повернутися до місця служби через хворобу.

Міністерство оборони роз’яснило алгоритм дій у таких випадках.

Насамперед військовослужбовець повинен негайно повідомити свого безпосереднього командира про захворювання. Такий обов’язок передбачений статтею 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Повідомити командування можна:

• телефоном;
• через месенджер;
• іншим доступним способом.

У Міноборони рекомендують зберігати підтвердження такого повідомлення — скриншоти листування або інформацію про здійснений дзвінок.

Якщо стан здоров’я не дозволяє одразу зв’язатися з командуванням, військовослужбовець повинен насамперед звернутися до медичного закладу або викликати швидку допомогу.

Після госпіталізації необхідно:

• повідомити медичний заклад про проходження військової служби;
• назвати свою військову частину;
• самостійно повідомити командування про госпіталізацію.

Саме виконання цих дій підтверджує поважність причин відсутності та дає можливість належним чином оформити необхідні документи.

Не кожне неповернення з відпустки є СЗЧ

Однією з найпоширеніших причин судових спорів є дострокове відкликання військовослужбовців із відпустки.

Після отримання наказу про відкликання окремі військовослужбовці продовжують перебувати у відпустці до завершення строку, визначеного наказом про її надання. Командування ж нерідко розцінює такі дії як самовільне залишення військової частини, проводить службові розслідування, застосовує дисциплінарні стягнення та припиняє виплату додаткового грошового забезпечення.

Водночас варто пам’ятати, що самовільне залишення військової частини або місця служби є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 407 Кримінального кодексу України.

Зокрема, частина п’ята цієї статті встановлює, що самовільне залишення військової частини або нез’явлення без поважних причин на службу в умовах воєнного стану карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Саме тому питання законності визнання військовослужбовця таким, що самовільно залишив частину, має принципове значення.

Суд: незаконне відкликання з відпустки не є підставою для визнання СЗЧ

Показовою є справа №560/1274/25, яку розглянув Хмельницький окружний адміністративний суд.

Військовослужбовець отримав щорічну відпустку тривалістю 10 діб із додатковими чотирма добами на проїзд. Уже наступного дня після вибуття командир військової частини видав наказ про його дострокове відкликання.

Копію наказу військовому надіслали через месенджер, однак він повернувся до військової частини не одразу, а в межах строку, визначеного документами про відпустку.

Після цього командування:

• визнало його таким, що самовільно залишив військову частину;
• призначило службове розслідування;
• припинило виплату грошового забезпечення;
• позбавило премії та додаткової винагороди.

Суд встановив, що військова частина не довела наявності невідкладних підстав, які відповідно до законодавства дозволяли б достроково відкликати військовослужбовця.

У результаті суд:

• визнав наказ про відкликання незаконним;
• скасував рішення про визнання військовослужбовця таким, що самовільно залишив частину;
• скасував накази про службове розслідування та його результати;
• зобов’язав військову частину виплатити військовослужбовцю понад 108 тис. грн невиплаченого грошового забезпечення, додаткової винагороди та премій.

Відсутність матеріалів службового розслідування — на користь військовослужбовця

Ще одним показовим є рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/4217/24.

Військовослужбовець пояснював своє неповернення тривалим лікуванням і стверджував, що повідомляв про це командування та надсилав медичні документи.

Попри це військова частина:

• визнала його таким, що самовільно залишив службу;
• наклала дисциплінарне стягнення;
• припинила виплату грошового забезпечення.

Під час розгляду справи суд витребував матеріали службового розслідування, однак військова частина не змогла їх надати, повідомивши, що вони відсутні в архіві.

Суд наголосив, що саме акт службового розслідування є основним доказом, який підтверджує законність дисциплінарного рішення.

Оскільки таких матеріалів не було надано, суд визнав наказ про результати службового розслідування незаконним і скасував його.

Разом із тим суд зазначив, що право на грошове забезпечення підтверджується лише за періоди, коли військовослужбовець документально довів проходження стаціонарного лікування, тому зобов’язав виплатити кошти лише за відповідні дні.

Що варто пам’ятати військовослужбовцям

Судова практика свідчить, що не кожне неповернення з відпустки автоматично є самовільним залишенням військової частини. Якщо військовослужбовець захворів, він повинен якнайшвидше повідомити командування та підтвердити своє лікування відповідними документами.

Водночас саме на військову частину покладається обов’язок довести законність дисциплінарних рішень, відкликання з відпустки та висновків службового розслідування. За відсутності належних доказів суди стають на захист прав військовослужбовців, визнають такі рішення протиправними та зобов’язують поновити виплату належного грошового забезпечення.