Захист честі та гідності лікаря: алгоритм дій

Останнім часом почастішали випадки, коли медичні працівники при виконанні своїх професійних обов’язків піддаються образам з боку пацієнтів, які нахабно і грубо поводяться, нецензурно висловлюються тощо.

Що робити в таких випадках? Як реалізувати свої права для захисту честі і гідності?

Нормативно-правове регулювання

До числа найважливіших моральних потреб людини і громадянина належить потреба визнання суспільного значення, важливості особи. Саме тому честь та гідність, поряд із життям та здоров’ям людини, згідно ст. 3 Конституції України визнано найвищою соціальною цінністю, а у ст. 68 Конституції України передбачено обов’язок кожного дотримуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Поряд із ст. ст. 3, 68 Конституції України, у ст. 28 Основного Закону України зазначено, що ніхто не може бути підданий такому поводженню, яке принижує його гідність.

Найбільше уваги захисту честі і гідності особи приділено у цивільному праві. Саме цивільне законодавство визначає правове поняття честі та гідності ст.ст. 207, 270, 297, а також способи їх захисту ст. 23 ч.3 та ст. 297 ЦК України, але, на жаль без конкретизації самих способів захисту честі та гідності особи, громадянина та професіонала.

Найбільш застосовуваними є такі загальні способи захисту честі і гідності:
1)  відшкодування майнової шкоди;
2) компенсація моральної шкоди;

а також спеціальні:
1) спростування;
2) право на відповідь;
3) судова заборона подальшого порушення честі, гідності та ділової репутації;
4) визнання інформації такою, що не відповідає дійсності у порядку окремого провадження.

На жаль, у діючому на сьогодні адміністративному деліктному праві жодне положення не забезпечує адекватного захисту честі та гідності.

Дію «хама», що ображає і принижує лікаря, можна класифікувати як хуліганство.

Алгоритм дій лікаря

В разі, якщо медичний працівник при виконанні своїх професійних обов’язків піддався образі з боку пацієнта, рекомендується скористатися наступним алгоритмом дій:

1. Покликати до свого кабінету якомога більше число свідків.

Свідками можуть бути охорона, колеги, обслуговуючий допоміжний персонал, інші пацієнти (останнє особливо важливо).

Так, безумовно, свідком може бути будь-який громадянин, але думку не кожного свідка судом може бути прийнято до уваги.  Дуже часто судді кажуть, що деякі свідки є зацікавленими особами (до цієї категорії, зокрема, можуть бути віднесені співробітники медичної організації).  А ось інші пацієнти з черги зацікавленими особами не можуть бути за визначенням, тому їх особливо важливо покликати до свого кабінету.

2. Зробити диктофонний запис того, що відбувається.

Коли щодо лікаря здійснюється правопорушення (наприклад, образа), використовувати диктофон цілком легітимно. Але користуватися ним треба відкрито, не приховуючи факт здійснення запису від пацієнта (це потрібно для того, щоб у суду не було підстав відхилити клопотання про долучення диктофонного запису до матеріалів справи як неприпустимий доказ, тобто доказ, отриманий з порушеннями законодавства).

Слід дістати диктофон і, включаючи його, сказати приблизно наступне: «Я, лікар (такий-то), веду запис розмови з пацієнтом (таким-то) з метою захисту своїх прав при здійсненні щодо мене правопорушення, і збору відповідних доказів».  Подібний запис цілком може бути долучений як належний і допустимий доказ та мати дію в суді.  У свою чергу, судді, як правило, задовольняють клопотання про долучення таких записів до справи.

3. Викликати представників правоохоронних органів.

Необхідно звернутися по телефону з відповідною заявою в поліцію.  Часто при проведенні судових засідань суддя ставить запитання: «А ви в поліцію зверталися?». Неважливо, чи приїде поліція на виклик, але факт звернення і заяви в поліцію буде зафіксований, що важливо при розборі справи в суді.

При усній подачі заяви необхідно сказати особі, що приймає заяву, наступне: «Я, лікар (такий-то), в зв’язку з фактом образи мене при виконанні своїх професійних обов’язків, хочу зробити заяву про притягнення пацієнта (такого-то), який образив мене, до відповідальності, передбаченої КпАП України».

4. Внести відповідний запис в медичну документацію.

Внесений запис – пряме джерело доказів у суді.

Окрім того, потрібно письмово поінформувати про інцидент свого керівника.

5. Звернутися за медичною допомогою.

Мета – мождлива ​​діагностика у себе негативної симптоматики і тимчасової втрати працездатності (наприклад, підвищення рівня артеріального тиску, тахікардії, запаморочення, різкої слабкості тощо).  Це знадобиться згодом для доказу заподіяння вам моральних і фізичних страждань, що з позиції законодавства розглядається як заподіяння моральної шкоди, якщо ви надалі плануєте притягнути пацієнта до цивільної відповідальності.