Найперший аспект такої категорії спорів, що виникають з аліментних зобов’язань – це етичний. Адже адвокат, до якого звертається клієнт, ставить собі запитання: “На скільки етичним є захист платника аліментів?” З пошуку відповідей на дискусійне питання розпочався у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему “Аліменти очима платника”, лекторкою якого виступила адвокат Марина Сухая.
Для того щоб прийняти для себе рішення відносно роботи з таким клієнтом адвокату необхідно знати, хто такий платник аліментів, які він має законодавчо визначені права та обов’язки?
Якщо подивитись на статистику за 2000-2021 року, то більше 500 000 виконавчих проваджень – це провадження по стягненню аліментів.
Основний запит клієнта, який є платником аліментів – це зменшення суми покладених на нього аліментних зобов’язань. Однак, потрібно дослідити причини, які передують такому зверненню.
Серед причин звернення платників аліментів можемо виділити:
- зміна матеріального стану / стану здоров’я;
- потреба матеріально забезпечувати інших осіб;
- побоювання, що той з батьків, з ким проживає дитина, витрачає аліменти на себе;
- значні борги зі сплати аліментів, через які до клієнта застосовано санкції.
Як свідчить статистика, платниками аліментів є не тільки чоловіки, а й жінки, так у 2019 році можна виділити наступні причини:
- ведення боржником аморального способу життя;
- відбування покарання;
- перебування боржника у відпустці по догляду за іншою дитиною;
- оголошення боржника у розшук, відсутність майна та коштів, відсутність постійного доходу тощо.
При консультуванні потенційного платника аліментів адвокату необхідно з’ясувати наступні питання:
- матеріальний стан (офіційне/неофіційне працевлаштування);
- наявність рухомого/нерухомого майна;
- стан здоров’я;
- наявність осіб, які перебувають на утриманні;
- необхідність виїзду/переїзду закордон;
- чи є докази (документи/показання свідків) щодо виконання обов’язку утримувати дитину.
Обираючи стратегію захисту інтересів клієнта, який є платником (потенційним платником) аліментів потрібно визначитись з напрямком захисту – це звернення до суду чи медіація.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум протягом року залишатиметься на рівні 1 грудня 2022 і відповідно для дітей становитиме:
- у віці до 6 років — 2272 грн.;
- віком від 6 до 18 років — 2833 грн.
Мінімальний гарантований розмір аліментів у 2023 році становить:
- для дітей віком до 6 років — 1136 грн. (2272 грн. х 50 %);
- для дітей віком від 6 до 18 років — 1416,50 грн. (2833 грн. х 50 %);
- для дітей віком від 18 до 23 років (у разі продовження навчання) — 1342 грн. (2684 грн. х 50 %).
Рекомендовані виплати у січні-грудні 2023 року на 100% підв’язані до прожиткового мінімуму. Їх зазвичай призначають, якщо один із батьків, який платить аліменти, має достатній дохід:
- для дітей віком до 6 років — 2272 грн.;
- для дітей віком від 6 до 18 років — 2833 грн.;
- для дітей віком від 18 до 23 років (у разі продовження навчання) — 2684 грн.
У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці (стаття 186 СК України).
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:
- зміни матеріального або сімейного стану;
- погіршення або поліпшення здоров’я когось із них;
- інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
Докази, що обґрунтовують позовні вимоги щодо зміни розміру аліментів:
- докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);
- докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);
- докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).
Як приклади, лекторка розглянула ситуації з практики та відповідні правові позиції.
Постанова Апеляційного суду Запорізької області від 17.08.2018 р. у справі №333/5921/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/75964435. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, – з огляду на те, що з квітня 2017 року дитина фактично проживає разом з батьком у квартирі, яка належить на праві спільної часткової власності і батькові, і матері малолітньої, і яка є зареєстрованим місцем їх постійного проживання, проте фактично остання там не проживає, оголошена у розшук, дитина знаходиться на утриманні батька, вказані обставини, мають істотне значення, які у відповідності до ч.2 ст.197, ст.181 СК України дають підстави для звільнення батька від сплати аліментів і для стягнення таких аліментів з матері дитини.
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07.12.2022 р. у справі 212/1739/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/107878159. При розгляді цієї справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо неможливості одночасного існування двох судових наказів із тотожних підстав, застосування загальних засад цивільного права – принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14.12.2023 р. у справі №727/1599/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108059370. Верховний Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки ним не доведено необхідність зменшення розміру аліментів на утримання дитини саме до розміру 1/8 частки від його доходів. Відтак, касаційний суд, враховуючи інтереси обох дітей позивача, які мають право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, вважає, що вимоги ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини – ОСОБА_3, підлягають частковому задоволенню, а саме зменшенню з 1/4 частки всіх видів доходів ОСОБА_1 до 1/6 частки його доходів.
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21.07.2021 р. у справі № 477/1165/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/98482911. У справі, яка переглядається, позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено батьківство іншої особи та виключено з актових записів про народження дітей відомості про нього як батька дітей.
Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дітей.
Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дітей, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки.
Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.
Види відповідальності за несплату аліментів:
- цивільна відповідальність: неустойка за несплату аліментів (ст. 196 СК України);
- адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (ст.ст. 183-1, 31-1, глава 31-А КУпАП, ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»). Відмова та позбавлення права на субсидію згідно п.7 ч.14 постанови 848;
- кримінальна відповідальність: покарання у вигляді громадських робіт на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин, арешт на строк до трьох місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 164 КК України).
