Ратифіковано Угоду про цифрову торгівлю між Україною та Великою Британією – як це вплине на економіку?

Верховна Рада 24 квітня прийняла Закон «Про ратифікацію Угоди про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії».

Ратифікація вказаної Угоди сприятиме поглибленню участі України у глобальній світовій економіці та підвищенню іміджу нашої держави як торговельного партнера.

Угодою передбачається внесення поправок до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, учиненої 8 жовтня 2020 року та ратифікованої Верховною Радою України.

Імплементація цієї Угоди надасть можливість зменшити вартість адміністрування торгівлі шляхом впровадження цифрових рішень та технологій, зокрема через використання електронного цифрового підпису, електронних контрактів та рахунків для здійснення міжнародної торгівлі та закріпити основні правила для торгівлі цифровими товарами та послугами між державами, а також українські IT-компанії матимуть вільний доступ на цифрові ринки Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.

Угода є правовим фундаментом для більшого розвитку цифрової економіки – від електронної комерції до кібербезпеки – торгівлі цифровими продуктами й послугами між Україною та Великою Британією. Це торгова угода нового покоління орієнтована, передусім, на запобігання появи бар’єрів у майбутньому.

Україна стала другою країною у світі, з якою Велика Британія підписала Угоду про цифрову торгівлю (першою такою країною став Сінгапур).

Британська сторона вже завершила внутрішньодержавні процедури. Тому Угода набуде чинності після виконання всіх внутрішньодержавних процедур в Україні.

Угода охоплює сучасні сфери економіки та суспільного життя, в яких передбачають наступні зміни.

Цифрові торгові системи:

  • зменшення вартості адміністрування торгівлі шляхом впровадження цифрових рішень та технологій;
  • можливість безпечного та повноцінного використання цифрового підпису, електронних контрактів, електронних рахунків-фактур для здійснення міжнародної торгівлі;
  • спільне визнання електронної автентифікації та цифрових підписів;
  • запровадження принципу “єдиного вікна” для співпраці трейдерів та урядових структур.

Вільний обмін даними:

  • заборона необґрунтованих обмежень на транскордонну передачу даних;
  • створення передумов для зростання торгівлі послугами, що базуються на доступі до даних у сфері фінансових послуг, сільського господарства, промисловості, юридичних послуг, інжинірингу тощо;
  • заборона впровадження обмежень щодо локалізації (можливість надання послуг без фізичного переміщення баз даних), промоція захисту персональних даних та впровадження відповідних рамок, покращення доступу до публічних даних, розпорядником яких є держава.

Захист споживачів:

  • зміцнення захисту прав споживачів в онлайн просторі;
  • впровадження законодавства щодо заборони оманливої інформації;
  • кібербезпека;
  • захист криптографічних даних;
  • охорона комп’ютерних програм та програмних кодів.

Відкриті цифрові ринки:

  • безмитний цифровий контент;
  • співпраця у сфері конкурентоспроможності;
  • підтримка малого бізнесу;
  • стандарти та відповідність;
  • інклюзивність цифрової економіки.

Фінансові послуги:

  • обмін фінансовою інформацією;
  • нові фінансові послуги;
  • оновлені електронні платежі.

Технічне співробітництво:

  • штучний інтелект та використання новітніх технологій;
  • співпраця у сфері правових технологій;
  • співпраця щодо визнання цифрових документів.