Роз’яснення НАЗК щодо декларування мають лише роз’яснювальний характер і не встановлюють нових правових норм. Агентство не є законодавчим органом, не може встановлювати нові правові норми, змінювати, підміняти чи тлумачити їх.
На це звернула увагу Рада адвокатів України, оцінюючи роз’яснення НАЗК від 13 листопада 2023 року про те, що суб’єктами, на яких поширюється дія Закону «Про запобігання корупції» є члени Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дисциплінарних палат КДКА (рішення РАУ від 15 – 16 грудня 2023 р. № 134 оприлюднене на сайті НААУ).
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Нагадаємо, згідно з пп.«в» п.2 ст. 3 Закону, його дія (зокрема і щодо обов’язку подавати декларації) поширюється на «представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інших осіб, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до… законів». У НАЗК переконані, що цю норму слід застосовувати і до дисциплінарних ораганів інституту адвокатури.
Але інформація, викладена у згаданому роз’ясненні, лише відображає позицію державного органу у численних спорах. Кінцевим результатом було винесення постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 (справа № 260/3380/21), якою не було встановлено обов’язку подання декларацій адвокатами.
У свою чергу РАУ не погодилася з позицією НАЗК та зауважила, що розширене тлумачення Закону суперечить принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.
Адвокатура є незалежним самоврядним професійним правозахисним інститутом громадянського суспільства, тобто недержавним інститутом, діяльність якого не пов’язана з виконанням функції держави або місцевого самоврядування. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування не вправі втручатись в діяльність адвокатури та органів адвокатського самоврядування.
Також РАУ послалася на позицію Конституційного Суду (рішення № 5-рп/2005 від 22.09.2005) про те, що юридичні конструкції норм права (дефініції, диспозиції), які не дають змоги їх адресатам – фізичними особам, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, чітко з’ясовувати свої обов’язки щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повною мірою визначати свою поведінку та передбачати наслідки своїх дій, в окремих випадках можуть призвести до довільного тлумачення положень законів спеціально уповноваженими суб’єктами (органами державної влади) у сфері протидії корупції, що може призвести до сваволі у притягненні фізичних осіб до юридичної відповідальності, обумовлювати настання для них інших негативних правових наслідків.
Отже, розширене свавільне тлумачення НАЗК закону є втручанням органу виконавчої влади в діяльність незалежного інституту адвокатури. У свою чергу, не подання декларацій членами ВКДКА та дисциплінарних палат КДКА є правомірним у зв’язку з відсутністю правової визначеності у цьому питанні в діючому законодавстві.
