У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16117 щодо протидії зловживанню судовими процесами, тобто так званим SLAPP-позовам, які використовують для тиску на журналістів, активістів та інших учасників суспільних дискусій.

Про реєстрацію документа повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, який є одним зі співавторів ініціативи. За його словами, під законопроєктом підписалися 25 народних депутатів. Сам текст на сайті парламенту на момент реєстрації ще не з’явився, тож про зміст документа поки можна судити лише з пояснень його ініціаторів.

Варто нагадати, що абревіатура SLAPP означає стратегічний позов проти участі громадськості. Мета такого позову полягає не стільки у захисті порушеного права, скільки у виснаженні відповідача. Тривалий процес, витрати на адвокатів і ризик стягнення мають змусити журналіста чи активіста відмовитися від публікацій або публічної позиції. Саме тому ключове питання для законодавця полягає в тому, як відсіяти такі справи якомога раніше, не позбавивши водночас реальних потерпілих права на судовий захист.

Відповіддю на нього законопроєкт пропонує механізм раннього відхилення необґрунтованих позовів. Тобто суд зможе закрити SLAPP-справу на початковій стадії, не доводячи відповідача до багатомісячного розгляду по суті. Важливим запобіжником є і захист від повторного подання: якщо справу закриють як SLAPP, позивач не зможе звернутися з ідентичним позовом ще раз, зокрема до іншого судді. За поясненням Ярослава Юрчишина, яке наводить Еспресо, це має покласти край так званій “судовій каруселі”, коли позивач перебирає суди в пошуках “потрібного” судді.

Окремий блок стосується фінансового балансу сторін. Законопроєкт передбачає безоплатну правничу допомогу для відповідачів у таких справах. Крім того, суд зможе зобов’язати позивача ще на початку процесу внести заставу, з якої покриватимуться витрати відповідача на адвокатів у разі, якщо позов визнають зловживанням. Інакше кажучи, ризик затяжного процесу частково переходить на того, хто його ініціював.

До розробки документа долучався Інститут масової інформації. Юрист ІМІ Володимир Зеленчук, як повідомляє сайт організації, наголосив, що ні законопроєкт, ні профільна Директива ЄС не обмежують героїв журналістських матеріалів у праві звернутися до суду, але ускладнюють способи зловживання цим правом.

Робота над ініціативою триває з травня. Як писав Детектор медіа, саме 1 травня на засіданні Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин ініціював створення робочої групи з напрацювання механізмів протидії SLAPP. За словами голови комітету, законопроєкт уже отримав позитивні оцінки експертів Ради Європи та Представника ОБСЄ з питань свободи медіа.

Протидія SLAPP-позовам є частиною євроінтеграційних зобов’язань України у сфері свободи слова та захисту громадської діяльності. Водночас Ярослав Юрчишин підкреслює, що захист журналістів і активістів від тиску через суди потрібен насамперед самим українцям, а не лише Європейському Союзу. Свою позицію він сформулював коротко: “Ляпас корупціонерам, а не журналістам та активістам”.

Проблема для України аж ніяк не теоретична. Як нагадує Еспресо, позови, які медійна спільнота кваліфікує як SLAPP, раніше подавала низка народних депутатів, зокрема Олександр Дубінський, Олександр Горобець та Ігор Фріс.

Ініціатори розраховують, що законопроєкт №16117 потрапить до сесійної зали на найближчих пленарних засіданнях, а голова профільного комітету наполягає, що документ необхідно ухвалити до кінця року. Для правників ключовим стане момент оприлюднення тексту: саме від того, як у ньому будуть сформульовані критерії “необґрунтованого” позову і підстави для застави, залежатиме, чи стане ранній фільтр дієвим інструментом, чи залишиться декларацією.