Антикорупційний комітет побачив корупційні ризики у законопроєкті про відбір суддів КСУ

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики визнав законопроєкт №14149 про зміни до процедури конкурсного відбору суддів Конституційний Суд України таким, що містить корупційні ризики. Відповідне рішення комітет ухвалив 12 травня під час засідання у форматі відеоконференції.

Документ передбачає внесення змін до законодавства щодо удосконалення конкурсного відбору суддів КСУ. Водночас окремі положення законопроєкту викликали зауваження як у членів комітету, так і у міжнародних експертів.

Статус Дорадчої групи експертів викликав дискусії

Однією з ключових тем обговорення стала зміна статусу Дорадча група експертів, яка проводить попередню оцінку кандидатів до Конституційного Суду на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності.

Законопроєкт пропонує визначити ДГЕ як «допоміжний орган суб’єктів призначення». Автори документа вважають, що це дозволить чіткіше врегулювати взаємодію групи з парламентом, президентом та іншими суб’єктами формування КСУ.

Втім, члени антикорупційного комітету, посилаючись на висновки Венеційська комісія, наголосили, що такий статус може поставити під сумнів незалежність ДГЕ.

У комітеті зауважили, що допоміжний орган фактично є підпорядкованим суб’єкту, якому він допомагає. А отже, ДГЕ не зможе повною мірою виконувати роль незалежного фільтра для кандидатів на посади суддів КСУ.

Передача матеріалів кандидатів — ще один ризик

Окрему увагу комітет приділив нормі, яка зобов’язує ДГЕ передавати суб’єктам призначення не лише свої висновки, а й копії всіх документів та матеріалів, зібраних щодо кандидатів.

У висновках Венеційської комісії зазначається, що така вимога може порушувати конфіденційність процедури оцінювання.

На думку членів комітету, доступ до повного масиву документів створює ризик маніпуляцій та спроб повторної політичної оцінки кандидатів, які вже пройшли професійний відбір.

Дискреція при оголошенні нового конкурсу

Ще одне зауваження стосувалося процедури оголошення повторного конкурсу у разі нестачі рекомендованих кандидатів.

Законопроєкт встановлює різний підхід залежно від кількості вакансій. Якщо вакантною є одна посада, парламентський комітет зобов’язаний оголосити новий конкурс. Якщо ж відбір проводиться одразу на кілька посад, комітет лише «може» зробити це протягом 30 днів.

В антикорупційному комітеті наголосили, що така дискреція створює потенційний корупційний ризик, адже рішення може ухвалюватися не на основі чітких правових критеріїв, а залежно від політичної доцільності.

Питання доступу до персональних даних

Також законопроєкт пропонує покласти організаційно-технічне забезпечення діяльності ДГЕ на Секретаріат Конституційного Суду України. Йдеться, зокрема, про ведення документообігу та зберігання персональних даних кандидатів.

Однак у комітеті звернули увагу, що така модель може створити конфлікт інтересів, адже орган, до якого відбирають суддів, фактично отримує доступ до внутрішньої роботи Дорадчої групи експертів.

На думку членів комітету, це підвищує ризики витоку інформації та можливого зовнішнього впливу на процедуру конкурсного відбору.