Долар по 50 гривень, дизель по 100 та подорожчання продуктів: економіст Іван Ус розповів, чого чекати українцям у 2027 році

Чи зросте вартість дизельного пального до 100 гривень за літр, чому молочна продукція може подорожчати на 25%, який курс долара очікувати у 2027 році та що найбільше загрожує фінансовій стабільності українців? Про головні економічні виклики, вплив війни на ціни та перспективи національної валюти розповів економічний експерт Іван Ус в інтерв’ю для Femida.ua.

Дизель по 100 гривень: чи загрожує Україні новий стрибок цін на пальне

Ситуація навколо Ормузької протоки, через яку проходять важливі маршрути постачання нафти, продовжує викликати занепокоєння на світових енергетичних ринках. Водночас економічний експерт Іван Ус вважає, що передумов для різкого подорожчання пального можуть поступово зникати.

За його словами, попри збереження військової напруженості в регіоні, статистика міжнародних перевезень свідчить про відновлення обсягів транспортування нафти.

«Виходить так, що обсяги відновилися, а це означає, що передумов для шаленого зростання світових цін на нафту і, як наслідок, нафтопродукти немає», — пояснив Іван Ус.

Одним із можливих чинників стабілізації ситуації експерт називає використання альтернативних маршрутів транспортування нафти та трубопровідної інфраструктури в обхід Ормузької протоки.

«Це буде передумовою для того, щоб ціни на дизель пішли вниз. Далі будемо спостерігати, як розвиватимуться події в регіоні, Європі та Україні, адже Україна імпортує дизель саме з Європи», — зазначив економіст.

Таким чином, Іван Ус не прогнозує неминучого зростання вартості дизеля до 100 гривень за літр. Навпаки, за умови стабілізації міжнародних постачань він допускає зниження цін.

Водночас подальша ситуація залежатиме від безпекових ризиків на Близькому Сході та кон’юнктури світового нафтового ринку.

Молочні продукти можуть подорожчати на 25%: що впливає на ціни

На тлі повідомлень про ризик зростання цін приблизно на 25% Іван Ус пояснив, що основними чинниками є вартість пального та проблеми з логістикою.

«Безумовно, пальне впливає на постачання будь-якої продукції, не лише молочної. Але тут поєднання подорожчання пального і логістичних проблем», — наголосив експерт.

За його словами, російські удари по транспортній інфраструктурі створюють додаткові економічні ризики, які зрештою можуть відображатися на кінцевій вартості товарів.

Особливо це стосується перевезень через Дніпро, де пошкодження мостів або загроза нових атак ускладнюють транспортування продукції.

«Будь-які перевізники, яким потрібно доставляти корми для корів або саме молоко до місця реалізації, замислюються, чи варто ризикувати й направляти свої автомобілі через Дніпро», — пояснив Іван Ус.

Він зазначив, що збільшення транспортних та страхових ризиків неминуче впливає на собівартість продукції.

«Через зростання цих страхових ризиків перетину мостів через Дніпро це перекладається на ціни», — підкреслив експерт.

Водночас конкретне подорожчання молочної продукції на 25% наразі залишається можливим сценарієм, а не підтвердженим прогнозом Івана Уса.

Чому продукти в Україні іноді дорожчі, ніж у Європі

Ще одне питання, яке турбує українців, — чому окремі продукти харчування в Україні коштують дорожче, ніж у країнах Європейського Союзу, попри суттєву різницю в доходах населення.

Іван Ус наголосив, що насамперед необхідно розрізняти товари українського виробництва та імпортну продукцію.

У випадку імпортних товарів на кінцеву ціну впливають валютний курс, витрати на транспортування, пальне та додаткові ризики, пов’язані з війною.

«Коли є фактор імпорту, то тут і ціни на пальне, адже доставити треба, і, безумовно, різниця курсів валют. Купують за валюту, плюс витрати на доставку до України, тому воно буде дорожчим», — зазначив експерт.

Водночас ситуація з продуктами, які виробляються безпосередньо в Україні, на його думку, потребує окремого аналізу.

«Це дивна ситуація, якщо це продукти, які вирощуються в Україні чи виробляються з того, що вирощено в Україні. Тут, скоріше за все, спроба заробити більше грошей, ніж реальні економічні підстави», — висловив припущення Іван Ус.

При цьому економіст не бачить підстав говорити про загальний дефіцит продовольства в Україні.

За його оцінкою, аграрний потенціал держави дозволяє забезпечувати внутрішні потреби населення, хоча окремі товари можуть дорожчати через порушення постачання.

Курс долара у 2027 році: чи варто готуватися до 50 гривень

Під час обговорення проєкту державного бюджету на 2027 рік Іван Ус також прокоментував перспективи валютного ринку.

За його словами, у бюджетних розрахунках можуть використовувати середньорічний курс долара на рівні приблизно 47–48 гривень.

«Скоріше за все, середнє закладуть, ну давайте 47,5. А чи буде долар коштувати 47,5? Ми подивимося», — зазначив економіст.

Експерт нагадав, що прогнозні валютні показники, закладені в державний бюджет, не завжди збігаються з фактичним середньорічним курсом.

На його думку, реальний показник може виявитися нижчим за прогнозований.

Водночас на валютний ринок впливають два протилежні чинники.

Перший — негативне сальдо зовнішньої торгівлі, яке створює тиск на гривню.

Другий — надходження міжнародної фінансової допомоги, що підтримує стабільність національної валюти.

«Є економічні закони, є, на жаль, стабільне від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі. Через це дешевшає наша валюта. Але надходження зовнішньої допомоги — це те, що, навпаки, зміцнює національну грошову одиницю», — пояснив Іван Ус.

Він також порівняв динаміку гривні з турецькою лірою, звернувши увагу на те, що за останні роки турецька валюта зазнала значнішого номінального знецінення щодо долара.

Експерт наголосив, що помірне послаблення гривні не обов’язково свідчить про критичні проблеми в економіці.

«Якщо буде 46 чи 47 гривень за долар, я не вважатиму, що це якесь дуже суттєве просідання національної грошової одиниці», — заявив Іван Ус.

Отже, курс у 47–48 гривень експерт розглядає як можливий орієнтир, а не гарантований показник. Прогнозу долара по 50 гривень як неминучого сценарію він не озвучував.

П’ять головних економічних ризиків для українців у 2027 році

1. Продовження війни та бойових дій.

Війна залишається ключовим фактором економічної нестабільності. Вона впливає на виробництво, транспортну інфраструктуру, інвестиції та витрати держави.

2. Припинення або скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Українська економіка суттєво залежить від зовнішнього фінансування. Зменшення підтримки міжнародних партнерів може створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

3. Негативні зміни світової економічної кон’юнктури.

Коливання цін на енергоресурси, сировину та інші товари можуть безпосередньо впливати на український ринок.

4. Дефіцит окремих категорій продукції.

Нестача певних товарів може виникати не через недостатні обсяги виробництва, а внаслідок перебоїв із постачанням.

5. Порушення логістичних маршрутів.

Пошкодження транспортної інфраструктури, ризики перевезень та ускладнення доставки можуть спричиняти затримки постачання і подорожчання товарів.

«Дефіцит буде саме через логістичні проблеми», — підсумував Іван Ус.

Чого очікувати українцям

За оцінкою економічного експерта, ситуація у 2027 році значною мірою залежатиме від перебігу війни, стабільності міжнародної допомоги та можливості забезпечувати безперебійне постачання товарів.

Водночас стабілізація світового нафтового ринку може створити передумови для зниження вартості дизельного пального.

Щодо продуктів харчування, найбільші ризики пов’язані з транспортними витратами, логістичними труднощами та воєнними загрозами.