Голова ФДМУ Дмитро Наталуха на пресконференції розповів, як державі вдалося повернути контроль над «Індаром»

Голова Фонду державного майна Дмитро Наталуха 30 жовтня скликав пресконференцію на ПрАТ “Індар” у Києві, єдиному в Україні виробнику інсуліну повного циклу. Через два дні після того, як держава повернула собі управління заводом, він разом із новою командою розповів журналістам, як відбувалася зміна керівництва, що знайшли на підприємстві в перші дні і що з ним буде далі.

На запитання разом із паном Наталухою відповідали новий керівник заводу Ігор Матюнін, голова наглядової ради Олеся Малявка та адвокат Ігоря Матюніна, керівник АО “ЮФ “Верум” Ірина Скалецька.

Державі належить понад 70% акцій “Індару”, проте роками вона не могла ним керувати. Тепер, за словами голови Фонду, головне завдання полягає в тому, щоб стабілізувати виробництво, провести аудит і заново оцінити актив перед подальшими рішеннями щодо державного пакета.

Ніч зміни влади

Події, після яких завод опинився в центрі уваги, почалися наприкінці жовтня. 26 жовтня наглядова рада “Індару” в оновленому складі вперше зібралася на засідання, а 27 жовтня призначила нового керівника. Ним став пан Матюнін, який нині виконує обов’язки голови правління.

Увечері 28 жовтня пан Наталуха разом із новим керівником, членами наглядової ради та правоохоронцями приїхав на завод. Як заявляє Фонд, на той момент із серверів підприємства зникли 27 жорстких дисків. Згодом їх знайшли в картонній коробці в багажнику службового автомобіля. Машина стояла у внутрішньому дворі заводу, у зоні, яку не охоплюють камери відеоспостереження.

За словами голови Фонду, на дисках зберігалася бухгалтерська та фінансова інформація, дані про укладені договори та інші відомості, які можуть показати, що відбувалося на підприємстві впродовж останніх років. Зі слів працівників, наказ зняти носії і перенести їх до автомобіля надійшов від попереднього керівництва.

Окремий епізод стосується паперів, які, за словами пана Наталухи, намагалася винести колишня директорка Любов Вишневська. Вона пояснила, що це історія хвороби її батька. Проте правоохоронці, які попросили показати документи, виявили, що це судові матеріали щодо підсанкційного та арештованого майна. Документи повернули до кабінету, з якого їх винесли, тепер ними займається юридичний департамент.

Пані Скалецька розповіла, що події 28 жовтня задокументувала слідчо-оперативна група. Приміщення оглянули та опечатали, ключі передали новому керівникові. За її словами, колишнє керівництво не передало повноваження в цивілізований спосіб і залишило робочі місця лише на вимогу голови ФДМУ. Заяви до правоохоронних органів подали і пан Матюнін особисто, і саме товариство.

Правову оцінку діям колишнього менеджменту поки ніхто не дав. Пан Наталуха наголосив, що всі обставини ще встановлюють правоохоронці. Публічної відповіді пані Вишневської на звинувачення станом на 30 жовтня немає.

Перший епізод

За результатами перших днів голова Фонду назвав один епізод, який тепер перевіряють. Одна приватна компанія, контрагент заводу, винна підприємству понад 72 млн грн. Майже 69 млн з них становить безвідсоткова фінансова допомога, яку завод видав і яку так і не повернули.

За словами пана Наталухи, серед знайдених документів є матеріали про підготовку цієї компанії до банкрутства. Крім того, ще попередній аудит Фонду містив відомості про родинні зв’язки між керівництвом цієї фірми та одним із посадовців колишнього менеджменту “Індару”.

Голова Фонду описав механізм так: завод надавав приватним компаніям поворотну фінансову допомогу, у них накопичувався борг, потім ці компанії банкрутували і гроші не поверталися. Назву контрагента він не оприлюднив і наголосив, що йдеться про попередню інформацію.

“Це лише один епізод, який зараз опрацьовується і фактаж якого встановлюється”, – сказав пан Наталуха.

Чому держава роками не керувала своїм заводом

Як визнав голова Фонду, у певний момент держава фактично втратила контроль над підприємством, хоча й володіла мажоритарним пакетом. Фонд не міг впливати на загальні збори, формувати наглядову раду і контролювати керівництво. Причиною пан Наталуха назвав низку юридичних і судових рішень.

За попередньою версією Фонду, колишня керівниця разом з іншими особами і за сприяння інших акціонерів зробила все, щоб ізолювати державу від управління. Пані Вишневська очолювала “Індар” з 2012 року, і з того часу керівництво на заводі не змінювалося.

Пані Малявка пояснила, що попереднє керівництво роками блокувало засідання наглядової ради та загальні збори через різні юридичні прийоми. Коли контракт директорки закінчився, його дію, за словами голови наглядової ради, продовжили через судові рішення. Назвати суд вона не стала, зауваживши лише, що його “всі знають в Україні”. На запитання, що змінилося саме цього року, якщо суди ті самі, пані Малявка відповіла, що у 2026 році змінилося керівництво Фонду. “У деяких питаннях потрібна ще політична воля”, – сказала вона. За її словами, Фонд і раніше мав доступ до частини документів, але рішення чомусь не ухвалювалися.

Пан Наталуха своєю чергою зауважив, що судові рішення у справах “Індару” дуже рідко були в інтересах держави. Це, за його словами, не означає, що суд має відстоювати саме інтереси держави, але зміст рішень був спірним, у чому Фонд переконався і в касаційній інстанції.

Новий склад наглядової ради, за словами пані Малявки, обрали на загальних зборах, де Фонду належить понад 70% голосів. До ради увійшли три незалежних члени, один представник Фонду держмайна та один представник міноритарного акціонера, юридичної особи, яка володіє майже 30% акцій.

Раду обрали ще на початку літа, але перше засідання, заплановане на червень, заблокували судові позови. Суд першої інстанції забороняв раді призначати керівництво. Цю заборону, за словами пані Скалецької, скасував апеляційний суд, після чого реєстратор вніс дані про нового керівника до Єдиного державного реєстру.

Монополіст із 5% ринку

Під час розмови з журналістами пролунало запитання, як підприємство, яке називають монополістом, може займати лише 5% ринку. Пан Наталуха пояснив, що “Індар” є єдиною компанією з часткою держави, яка виробляє інсулін повного циклу, тобто від субстанції до готових ліків. Натомість 5% – це його частка на ринку з урахуванням імпорту.

За словами голови Фонду, колись ця частка сягала близько 70%. Сам він назвав себе нефахівцем у фармацевтиці, але запропонував логічне пояснення падіння. На ринок впливає або якість продукції, або дії інших гравців, які не допускають виробника. Рішень Антимонопольного комітету про недобросовісні дії конкурентів щодо “Індару” немає. Отже, за словами пана Наталухи, відповідь, імовірно, слід шукати в якості. Розв’язання він бачить у модернізації виробництва або оптимізації процесів.

Новий керівник заводу на це запитання відповів обережніше. За два дні роботи, сказав пан Матюнін, він поспілкувався з людьми, і проблем з якістю на сьогодні не бачить, хоча покращувати її, безумовно, будуть.

Що буде з виробництвом і пацієнтами

Головним завданням на найближчі дні голова Фонду назвав повну стабілізацію виробничих циклів. За його словами, важливо не допустити саботажу, зупинки заводу чи погіршення умов праці.

“Наша задача якраз, щоб пацієнти взагалі не відчули факт зміни керівництва на підприємстві”, – сказав пан Наталуха.

Пан Матюнін запевнив, що завод працює. “Функціонував, функціонує і буде функціонувати”, – сказав він. Пріоритетами новий керівник назвав збереження обсягів виробництва, дотримання якості та збереження трудового колективу. На заводі працює близько 350 людей. “Ніяких кадрових змін не планується”, – наголосив він.

За його словами, головне побоювання працівників після зміни керівництва полягало в тому, чи продовжить підприємство роботу. Заборгованості з зарплати зараз немає. Водночас пан Матюнін визнав, що зарплати на заводі не найвищі на ринку, тож умови та оплату праці доведеться переглядати. Обладнання, за його словами, у робочому стані. Детальніші дані про обсяги виробництва, контракти та експорт він пообіцяв оприлюднити згодом, після звірки всіх поставок.

Аудит, нова оцінка і продаж

Тепер на заводі розпочинається комплексний фінансовий та управлінський аудит. Його мета, за словами пана Наталухи, виявити ризики й аномалії та зрозуміти реальний стан підприємства.

Раніше Фонд оцінював державну частку в 24 млн доларів. Цю оцінку, як заявив голова Фонду, оновлять з урахуванням стану, в якому перебуває актив. Подальші стратегічні рішення щодо державного пакета ухвалюватимуть разом з урядом, парламентом та Офісом президента. Щодо приватних 30% пан Наталуха був лаконічним: “Якщо це законні 30%, вони залишаться у власності приватного власника”.

Голова Фонду також розповів, що влітку на Конференції з відновлення України в Гданську говорив із представниками кількох міжнародних фармацевтичних компаній. За його словами, всі вони знали про “Індар” і уникали його через ситуацію з керівництвом та юридичні блокування. “Всі вони знають, що сюди не варто наближатися на гарматний постріл”, – переказав він. Після 28 жовтня, за словами пана Наталухи, інтерес до заводу з боку українських і міжнародних фармацевтичних компаній значно зріс. Конкретних переговорів поки немає, бо Фонд ще не може оцінити стан підприємства.

Наглядова рада найближчим часом має затвердити план роботи на 2026 рік. Пані Малявка пояснила, що статут не переглядався з 2018 року і не відповідає чинному законодавству, а питання призначень і винагород на підприємстві роками вирішувалися “в ручному режимі” керівником. Привести внутрішні документи у відповідність до закону рада сподівається до кінця 2026 року.

Юридична боротьба при цьому не завершена. Як заявив пан Наталуха, попереднє керівництво вже готує новий позов до господарського суду. “Ми готові до того, що кожен крок буде оскаржуватися”, – сказала пані Малявка. Пані Скалецька висловилася образно: отримане судове рішення поставило всі крапки над і, але ці крапки, за її словами, можуть стати і трьома крапками в цій історії.

Чи це перемога

На запитання, чи вважає він повернення “Індару” великою перемогою на своїй посаді, пан Наталуха відповів, що це, безумовно, резонансна подія, і це не лише його думка. Фонд, за його словами, не вперше намагався відновити контроль над цим підприємством, але ця спроба стала першою вдалою.

Водночас голова Фонду не хотів би, щоб “Індар” сприймали як виняток. За його словами, у Фонду склалася неприємна тенденція: він у межах закону починає зміну керівника, щодо якого є питання про недобросовісну діяльність або перешкоджання Фонду, а далі починається протидія. І це відбувається не в одній області, не в одній індустрії. Потім, зауважив пан Наталуха, суспільство дискутує, що держава є неефективним власником. “Справа, напевно, не в державі”, – сказав він. Дуже часто трудовий колектив виходить і каже “оцей директор або ніякий”, хоча повну відповідальність за підприємство несе саме Фонд.

“Для нас це дуже важливо і показово, що держава здатна захистити свої інтереси, здатна виконувати контроль над стратегічним підприємством”, – сказав голова Фонду. І додав, що сподівається довести: держава здатна відновити ефективне виробництво і зробити з “Індару” справжнього конкурентоздатного гравця на ринку.

Адвокат пана Матюніна пані Скалецька відповіла на це запитання по-юридичному: сьогоднішній стан на підприємстві ще раз підтвердив, що Україна є правовою державою і будь-який контроль над державним підприємством може бути повернуто в законний спосіб.

Головне ж уже сталося. Завод, який десять років належав державі лише на папері, знову став її заводом, а люди, які щодня залежать від його продукції, цієї зміни, як і обіцяли, не відчули. Хочеться вірити, що “Індар” для пана Наталухи не остання така справа, і побажати йому успіху в наступних.