МАФи хочуть законодавчо захистити від демонтажу

post-img

2 хв читати

Законопроєкт № 15035 про внесення змін щодо захисту зайнятості та самозайнятості у сфері малого підприємництва передбачає:

– заборону демонтажу тимчасових споруд (МАФів), якщо це призведе до втрати робочих місць – без судового рішення або без компенсації;

– обов’язок органів місцевого самоврядування здійснювати оцінку впливу відповідних рішень на зайнятість (скільки людей втратить роботу, чи буде альтернатива);

– у разі зносу – обов’язково давати заміну: не для комерційного заробітку міста, а для кластерної економіки – тобто, щоб послуги (ремонт, кава, ключі, квіти, корм для тварин) були доступні в районі, наближені до людей, особливо в маленьких осередках чи біля військових.

Під час публічного обговорення законопроєкту у парламенті наголошувалось, що основні канали збуту для малого бізнесу – саме МАФи, ярмарки та базари, локальні точки продажу продукції крафтових виробників.

Зокрема, МАФи – важливий інструмент гнучкої зайнятості, що дозволяє підприємцям самостійно формувати графік роботи та безпосередньо взаємодіяти зі споживачем. Також наголошено на європейській практиці підтримки локальних виробників через створення спеціальних торговельних полиць у малих магазинах та на автозаправних станціях.

Ліквідація значної кількості МАФів призводить до суттєвого скорочення робочих місць, що, у свою чергу, збільшує навантаження на соціальну систему держави.

Крім економічного аспекту, було підкреслено соціальну роль МАФів як елементу продовольчої безпеки та інфраструктури повсякденного життя громадян. Зокрема, наведено приклади функціонування таких об’єктів у період початку повномасштабного вторгнення, коли вони забезпечували населення базовими продуктами.

Також звернуто увагу на роль МАФів у формуванні так званої «кластерної економіки», що передбачає територіальну близькість виробника та споживача, скорочення логістичних ланцюгів та підтримку локальних громад.

Підсумовуючи результати публічного обговорення, учасники прийшли до висновку про необхідність якнайшвидшого винесення законопроєкту на розгляд Верховної Ради України.