Мобілізація без оголошення та удари по Європі: Фесенко розповів, що може готувати Кремль після виборів

Після завершення виборів до Держдуми рф кремль може посилити мобілізаційні заходи, однак робити це без нового гучного указу та офіційного оголошення нової хвилі мобілізації. Водночас серед потенційних сценаріїв подальшої ескалації експерт називає провокації та гібридні дії проти європейських країн.

Про це в інтерв’ю Femida.ua  ексклюзивно розповів політолог Володимир Фесенко.

«Мобілізація в росії не зупинялася»

За словами Фесенка, помилково вважати, що вибори до Держдуми були останньою формальною перешкодою для оголошення нової мобілізації. Він звернув увагу, що указ путіна про мобілізацію, виданий ще у вересні 2022 року, не був скасований.

Останніми роками кремль, за словами політолога, робив ставку передусім на контрактну систему та значні грошові виплати, намагаючись залучати людей до війни, зокрема з небагатих регіонів росії.

Однак, як вважає Фесенко, цього ресурсу може ставати недостатньо.

«Людей не вистачає. І саме тому почалися розмови про мобілізацію», — зазначив він.

Нового указу може не бути

Фесенко прогнозує, що кремль може обрати іншу тактику: не оголошувати нову масштабну мобілізаційну кампанію публічно, а поступово збільшувати її масштаби.

«Не буде якогось нового указу про мобілізацію, не буде оголошення мобілізації в росії. Просто без зайвого галасу, без офіційних і публічних заяв будуть посилювати масштаби і жорсткість мобілізаційних заходів», — заявив політолог.

На його думку, такі заходи можуть активніше проводитися у російських регіонах, подалі від найбільших міст.

Чому кремлю були важливі вибори

Фесенко вважає, що перед голосуванням кремль був зацікавлений у збереженні контрольованої інформаційної картини та намагався уникнути рішень, здатних спровокувати суспільне невдоволення чи паніку.

Саме тому, на думку експерта, публічне оголошення нових мобілізаційних заходів під час виборчої кампанії було небажаним.

Водночас Фесенко припускає, що кремль у цей період не був зацікавлений і в різких кроках у бік завершення війни, оскільки це могло викликати негативну реакцію вже серед прихильників продовження бойових дій.

«І ескалацію війни, і мобілізацію, і можливі перемовини — все це відклали на період після завершення виборів до Держдуми росії», — зазначив він.

Фесенко назвав вибори в рф «імітацією»

Коментуючи саме голосування, політолог заявив, що не вважає його конкурентними демократичними виборами.

За його оцінкою, головні результати були прогнозованими, а російська політична система залишається побудованою навколо кремля та володимира путіна.

«Це не вибори в справжньому сенсі з точки зору реальної демократії. Тут немає реальної конкуренції», — сказав Фесенко.

За попередніми результатами російської ЦВК, провладна «Єдина Росія» отримала 355 із 450 місць у Держдумі, зберігши конституційну більшість. Reuters повідомляє, що партія набрала 57,83% голосів за підсумками підрахунку понад 95% бюлетенів.

Водночас вибори проходили в умовах жорстких обмежень для опозиції. Зокрема, партію «Яблоко», яка виступала проти війни, не допустили до загальнофедерального голосування.

«Ключове питання після виборів — що далі»

На думку Фесенка, значно важливішим за саме голосування є те, які рішення кремль ухвалюватиме після завершення виборчої кампанії.

«Ключове питання після цих виборів — що далі. Або переговори, або війна», — наголосив політолог.

Окремо в інтерв’ю обговорили можливість ескалації протистояння росії з країнами НАТО.

Чи може росія атакувати Європу

Фесенко вважає, що ризик провокацій проти європейських держав існує, однак пряму масштабну війну росії проти Європи він оцінює як менш імовірний сценарій.

За його словами, значна частина боєздатних російських сил уже залучена у війні проти України, а пряме зіткнення з європейськими державами означало б для москви суттєве розширення війни.

Натомість Фесенко звертає увагу на інший сценарій — точкові ракетні або дронові атаки, провокації чи гібридні операції.

«Більш вірогідний сценарій атак росії проти Європи — ракетні, дронові точкові удари, щоб залякати європейців і примусити їх до переговорів на своїх умовах», — заявив він.

Країни Балтії — серед потенційних напрямків гібридних провокацій

Ще одним можливим сценарієм Фесенко називає гібридні атаки проти країн Балтії.

Політолог проводить паралель із тактикою, яку росія застосовувала у 2014 році під час окупації Криму та початку війни на Донбасі: використання сил без розпізнавальних знаків, створення видимості внутрішнього конфлікту, сепаратистські сценарії та прикордонні провокації.

За його словами, потенційно можуть використовуватися провокації у прикордонних районах або спроби розіграти тему «захисту російськомовного населення». Це саме прогноз Фесенка, а не підтверджений план Кремля.

Водночас політолог вважає, що європейські країни усвідомлюють такі ризики та готуються до можливих сценаріїв ескалації.

Таким чином, після завершення виборів до Держдуми головним питанням стає не новий склад російського парламенту, а те, чи використає Кремль отриманий результат для подальшого посилення мобілізаційних заходів та ескалації війни.