Президент Чехії назвав «вікно можливостей» для мирних переговорів з росією: після вересня ситуація може загостритися

Президент Чехії Петр Павел заявив, що Україна та її міжнародні партнери мають обмежений час для посилення тиску на Росію з метою відновлення мирних переговорів. За його словами, таке «вікно можливостей» триватиме приблизно два місяці, після чого ризики подальшої ескалації війни можуть суттєво зрости.

Про це чеський лідер заявив в інтерв’ю The Telegraph.

За словами Павела, нинішня ситуація створює сприятливі умови для дипломатичного тиску на Кремль. Він переконаний, що союзники України повинні використати цей період, аби продемонструвати росії готовність до переговорного процесу, водночас не послаблюючи підтримку Києва.

«Я вважаю, що у нас є вікно можливостей, щоб продовжувати тиснути й давати росії чіткий сигнал про те, що ми готові розпочати переговори», – зазначив президент Чехії.

Водночас Петр Павел припустив, що після виборів до Державної думи росії, які заплановані на 20 вересня, Кремль може вдатися до нової хвилі мобілізації.

На його думку, до завершення виборчої кампанії російське керівництво навряд чи піде на такий крок, однак після голосування ситуація може кардинально змінитися.

«У вересні в росії відбудуться парламентські вибори. Путін навряд чи оголосить мобілізацію до цього, але щойно вибори закінчаться, це вікно можливостей звузиться», – наголосив Павел.

Президент Чехії також звернув увагу на внутрішню ситуацію в росії. За його словами, суспільне невдоволення війною поступово зростає, а успішні удари України по військових об’єктах у глибокому тилу рф створюють додатковий тиск на російське керівництво.

На переконання чеського лідера, поєднання військового, економічного та політичного тиску може зробити М=москву більш схильною до переговорів щодо припинення війни.

Петр Павел раніше неодноразово виступав за жорсткішу міжнародну політику щодо росії. Зокрема, він закликав країни НАТО посилити санкційний тиск, розглянути можливість відключення росії від міжнародних цифрових сервісів і фінансових систем, а також більш рішуче реагувати на порушення повітряного простору держав-членів Альянсу.