Прокуратура зможе вимагати документи від ЗМІ та бізнесу без відкриття кримінальних справ: у Раді підтримали законопроєкт

post-img

2 хв читати

Правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав урядовий законопроєкт №16026, який передбачає зміни до повноважень прокуратури. Антикорупційні організації попереджають, що окремі положення документа можуть створити механізми тиску на журналістів і підприємців, а також ускладнити розслідування справ щодо необґрунтованих активів посадовців.

12 листопада Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №16026 за основу та в цілому.

Прокурори зможуть вимагати документи без кримінального провадження

За словами голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, запропоновані зміни фактично повертають прокуратурі окремі елементи загального нагляду, від якого Україна відмовилася у 2016 році.

Зокрема, документ передбачає можливість витребування документів і пояснень від підприємств та редакцій медіа без відкриття кримінального провадження й отримання санкції слідчого судді.

Підставою для відповідної вимоги можуть стати відомості з відкритих джерел або обставини, які прокурор розцінить як загрозу фундаментальним національним інтересам.

На виконання вимоги відводитиметься п’ять днів. За її невиконання передбачена відповідальність.

Шабунін застерігає, що такі повноваження можуть використовуватися для тиску на журналістів-розслідувачів. Наприклад, після публікації матеріалу про статки посадовця прокуратура зможе вимагати від редакції документи, договори та внутрішнє листування.

На його думку, оскарження подібних вимог може бути ускладненим через відсутність відкритого кримінального провадження.

Законопроєкт може ускладнити розслідування незаконних статків

У Transparency International Ukraine звернули увагу на інші ризики документа, пов’язані з доступом прокурорів до державних реєстрів.

Наразі прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мають прямий доступ до інформаційних систем і баз даних державних органів. Це дозволяє збирати докази щодо походження майна посадовців.

Законопроєкт пропонує замінити прямий доступ на спеціальний. Однак, як зазначають експерти, таке формулювання може обмежити можливість отримання інформації з окремих державних баз даних.

Крім того, документ змінює мету доступу до відомостей: замість виявлення необґрунтованих активів передбачається підтвердження їх наявності.

У TI Ukraine вважають, що це може суперечити завданням прокурорів, визначеним Цивільним процесуальним кодексом.

Антикорупційні організації закликають доопрацювати закон

Transparency International Ukraine пропонує підтримати законопроєкт лише в першому читанні, а перед другим — усунути положення, які можуть обмежити доступ антикорупційних прокурорів до необхідної інформації.

Зауваження до документа також висловлювало Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, зокрема щодо нечіткого визначення випадків, коли прокуратура може представляти інтереси держави в суді.

author-img

Черкасець Маріанна

Журналіст видання Femida.ua