Рада підтримала реформу прокуратури: що зміниться та чому законопроєкт викликав критику

Верховна Рада України 11 листопада підтримала у першому читанні законопроєкт №16144, який передбачає зміни в організації роботи прокуратури, порядку призначення керівників та оцінюванні діяльності прокурорів. Водночас представники антикорупційного середовища висловлюють застереження щодо реальної незалежності запропонованої системи.

За відповідне рішення проголосували 236 народних депутатів.

Що передбачає реформа прокуратури?

Законопроєкт №16144 спрямований на вдосконалення організаційних засад діяльності органів прокуратури та посилення незалежності прокурорського самоврядування.

Документ пропонує кілька ключових змін:

• Новий порядок призначення керівників прокуратур. Передбачається запровадження конкурсних процедур для добору керівників різних рівнів.
• Оцінювання роботи прокурорів. Планується створити механізми перевірки якості та ефективності їхньої професійної діяльності.
• Розширення повноважень Ради прокурорів. Орган прокурорського самоврядування отримає додатковий вплив на кадрові рішення.
• Створення Ради етичних стандартів. Новий орган перевірятиме доброчесність і професійну компетентність кандидатів до Ради прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Остання, зокрема, відповідає за розгляд дисциплінарних справ щодо прокурорів.

Чому законопроєкт критикують?

Попри задекларовану мету посилити незалежність прокуратури, запропонована модель викликала зауваження з боку Центру протидії корупції (ЦПК).

Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан звернула увагу на те, що ключові кадрові рішення фактично залишатимуться всередині прокурорської системи.

Зокрема, керівників департаментів Офісу генерального прокурора пропонується обирати комісіями, до складу яких входитимуть шість посадовців Офісу генпрокурора та один представник Ради прокурорів.

Водночас добір керівників обласних та окружних прокуратур здійснюватиме Рада прокурорів, сформована з представників прокурорської спільноти.

На думку представниці ЦПК, такий підхід створює ризик збереження впливу чинного керівництва на кадрові призначення.

Чи забезпечить Рада етичних стандартів незалежний контроль?

Окремі застереження стосуються створення Ради етичних стандартів.

За оцінкою Олени Щербан, запропонований механізм формування цього органу не гарантує незалежності перевірок, оскільки більшість голосів у його постійному складі матимуть представники, делеговані Радою прокурорів.

Крім того, законопроєкт не передбачає проведення повторної атестації прокурорів та незалежного конкурсу на посаду генерального прокурора.

Представниця ЦПК вважає, що без таких механізмів реформа може не забезпечити необхідних змін у кадровій політиці прокуратури.

Що буде далі?

Законопроєкт №16144 наразі пройшов лише перше читання.

Для остаточного ухвалення документа Верховна Рада має розглянути його у другому читанні. До цього положення законопроєкту можуть бути змінені з урахуванням поданих поправок.

Після ухвалення закону в цілому документ має пройти процедуру підписання та офіційного оприлюднення.