«Справедливе бронювання»: у Раді пропонують нову модель відстрочки від мобілізації

На п’ятому році повномасштабної війни питання мобілізації та економічної стійкості держави виходить на новий етап. У Верховна Рада України зареєстрували законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні», який пропонує кардинально змінити підхід до бронювання військовозобов’язаних.

Документ передбачає перехід від моделі, за якої бронювання фактично означає повне звільнення від мобілізаційного обов’язку, до концепції «участі в обороні держави в іншій формі».

Автори ініціативи наголошують: заброньовані працівники мають не уникати участі у захисті країни, а виконувати її через економічну, резервну або фінансову підтримку оборони.

Критерії бронювання хочуть закріпити законом

Однією з ключових змін законопроєкту є внесення змін до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Документ передбачає, що:

• категорії осіб, які можуть отримати бронювання;
• підстави для відстрочки;
• строки бронювання

мають визначатися виключно законом, а не постановами Кабінет Міністрів України.

На думку авторів, це дозволить зробити систему більш прозорою та обмежить можливість оперативної зміни правил через урядові рішення без парламентського контролю.

Крім того, законопроєкт прямо забороняє безстрокове бронювання. Передбачається регулярний перегляд статусу заброньованих осіб на предмет відповідності вимогам законодавства.

Три форми участі в обороні

Стаття 5 законопроєкту визначає, що заброньовані працівники повинні брати участь у забезпеченні оборони держави в одній із трьох форм.

Робота на критичній інфраструктурі

Перший механізм — класичне бронювання для працівників критичної інфраструктури. Йдеться про сфери енергетики, транспорту, оборонної промисловості та інших стратегічно важливих галузей.

У цьому випадку робота працівника фактично прирівнюється до виконання оборонного завдання для держави.

Служба у резерві

Другий варіант — проходження служби у резерві без повного відриву від роботи.

Такий підхід передбачає підготовку резервістів із можливістю оперативного залучення до служби у складі Збройні Сили України у разі потреби.

Цільові внески на оборону

Третій механізм — цільові внески на потреби оборони. Фактично законопроєкт пропонує легалізувати модель так званого «економічного бронювання».

Передбачається, що підприємство або сам працівник здійснюватимуть визначений внесок для фінансування потреб сектору безпеки та оборони.

Планують створити реєстр заброньованих

Документ також передбачає створення державного Реєстру заброньованих осіб.

При цьому персональні дані працівників критичної інфраструктури мають бути частково знеособлені — без відкритого зазначення конкретного підприємства.

Автори законопроєкту пояснюють це необхідністю захисту критичних об’єктів від витоку інформації, шпигунства та кібератак в умовах війни.

Які питання залишаються відкритими

Попри масштабність ініціативи, низка механізмів поки потребує додаткового нормативного врегулювання.

Зокрема, відкритими залишаються питання:

• яким буде розмір цільових внесків;
• чи залежатимуть вони від рівня зарплати;
• як організують службу резервістів без шкоди для роботи підприємств;
• хто матиме доступ до Реєстру заброньованих та як захищатимуться персональні дані.

Законопроєкт передбачає, що після його ухвалення уряд матиме три місяці для підготовки необхідних підзаконних актів та приведення нормативної бази у відповідність до нової моделі бронювання.

Саме цей етап, як очікується, стане ключовим для практичного запуску системи «справедливого бронювання» в Україні.