Суд у Дніпрі оцінив AI-ідентифікацію в каршерингу: селфі не стало доказом вини у ДТП

Суд вперше детально проаналізував роль штучного інтелекту та селфі-верифікації у спорі про пошкодження авто

Соборний районний суд міста Дніпра у справі № 201/16311/24 від 11 травня 2026 року розглянув спір між компанією каршерингу та користувачкою сервісу щодо стягнення понад 116 тисяч гривень збитків і штрафу після ДТП.

Справу вже називають показовою для практики електронних договорів та використання AI-ідентифікації у сфері каршерингу, адже суд окремо аналізував селфі-верифікацію, алгоритми розпізнавання обличчя та їх доказове значення у цивільному процесі.

Як працювала AI-ідентифікація у сервісі каршерингу

Автомобіль розблоковувався після перевірки селфі

За матеріалами справи, відповідачка зареєструвалася у мобільному застосунку каршерингу через «Дію», надавши:

• паспорт громадянина України;
• водійське посвідчення;
• селфі для верифікації особи.

Після цього система використовувала алгоритм штучного інтелекту, який порівнював фото користувача із селфі, зробленим під час реєстрації.

Лише після успішного розпізнавання обличчя автомобіль розблоковувався для поїздки.

У справі також містилися дані про те, що під час користування авто система п’ять разів запускала додаткову селфі-перевірку. На всіх фото була зафіксована одна й та сама жінка.

Компанія вимагала понад 116 тисяч гривень

Користувачку звинуватили у прихованні ДТП

Позивач стверджував, що після завершення поїздки автомобіль виявили пошкодженим.

За версією компанії, користувачка:

• не повідомила про ДТП;
• не викликала поліцію;
• залишила автомобіль після пошкодження.

На цій підставі каршеринг вимагав стягнення збитків та штрафних санкцій.

Відповідачка заперечила причетність до пошкодження

Суду не надали GPS, телеметрію та фотофіксацію

Водночас відповідачка заявила, що позивач не довів саме її причетності до ДТП.

Зокрема, компанія не надала:

• GPS-даних руху автомобіля;
• телеметрії;
• первинної фотофіксації стану авто до поїздки;
• належних фото пошкоджень;
• експертного висновку щодо часу виникнення пошкоджень.

Суд також звернув увагу, що на поданих фото навіть не було видно номерних знаків автомобіля, що унеможливлювало його точну ідентифікацію.

Суд: AI може підтвердити користування сервісом, але не вину у ДТП

Сам факт ремонту авто не є доказом відповідальності

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку: AI-ідентифікація через селфі та алгоритми розпізнавання обличчя може підтверджувати факт користування сервісом конкретною особою.

Однак цього недостатньо для автоматичного покладення відповідальності за пошкодження автомобіля.

Суд наголосив, що для стягнення збитків необхідно довести:

• факт пошкодження саме під час користування відповідачем;
• причинний зв’язок;
• протиправну поведінку;
• вину конкретної особи.

Окремо суд підкреслив: сам по собі факт проведення ремонту автомобіля не є належним доказом вини користувача.

Справа може стати орієнтиром для ринку каршерингу

Суд фактично визначив стандарти доказування для AI-сервісів

Фактично рішення Соборний районний суд міста Дніпра сформувало важливий підхід для майбутньої практики у сфері цифрових сервісів та електронних договорів.

Суд визнав, що технології штучного інтелекту та селфі-верифікація можуть бути допоміжним доказом користування сервісом, однак вони не замінюють повноцінного доказування обставин ДТП і вини особи.

Для компаній каршерингу це означає необхідність забезпечувати повну технічну фіксацію користування автомобілем — із GPS-даними, телеметрією, фотофіксацією стану авто до та після поїздки, а також належним документуванням обставин можливих пошкоджень.