Тайвань вивчає досвід України: острів планує виробляти до 100 тисяч дронів щомісяця

Тайвань планує суттєво наростити виробництво безпілотників та використати досвід України у застосуванні дронів для побудови власної системи стримування Китаю. До 2030 року острів розраховує вийти на виробництво до 100 тисяч БпЛА щомісяця.

Про це повідомляє The New York Times.

Одним із ключових елементів нової оборонної концепції Тайваню має стати створення щільної мережі безпілотників, артилерії та мобільних ракетних комплексів, здатних завдавати ударів по силах противника ще до їхнього наближення до острова.

Український досвід став одним із орієнтирів

Тайванські військові та представники оборонної промисловості уважно аналізують досвід російсько-української війни, зокрема застосування Україною відносно дешевих безпілотних систем для ураження дорогих військових об’єктів на значній відстані.

Особливу увагу Тайбей приділяє операціям із застосуванням ударних дронів, які продемонстрували можливість завдавати значних втрат противнику без використання традиційних дорогих систем озброєння.

У разі потенційного конфлікту Тайвань хоче використовувати маневрені безпілотники для атак на кораблі китайського флоту ще під час їхнього виходу з портів та формування десантних угруповань.

Виробництво планують збільшити до 100 тисяч БпЛА на місяць

У першому кварталі 2026 року обсяг закордонних продажів тайванських безпілотних апаратів досяг близько 115 млн доларів. Це вже більше, ніж Тайвань експортував за весь 2025 рік.

Одним із найбільших покупців тайванських БпЛА стала Чехія. Водночас, за даними профільних досліджень, частина таких безпілотників у підсумку може потрапляти до України.

До 2030 року Тайвань планує виробляти близько 100 тисяч дронів щомісяця. Орієнтовно половина продукції має залишатися для власних оборонних потреб, ще половину планують експортувати.

Для Тайваню це не лише питання оборони, а й можливість сформувати потужну власну індустрію безпілотних систем на тлі стрімкого зростання світового попиту.

Стратегія «пекельного ландшафту»

Тайвань також створив Командування прибережної оборони — Littoral Combat Command, покликане об’єднати роботу артилерії, мобільних ракетних систем та безпілотників.

Нову модель оборони пов’язують із концепцією Hellscape — «пекельного ландшафту», яку просувають американські військові.

Її суть полягає у створенні настільки насиченого дронами, ракетами та іншими засобами ураження простору навколо Тайваню, щоб потенційна десантна операція Китаю стала надзвичайно складною та дорогою ще до висадки військ на берег.

Передбачається, що китайські кораблі та десантні сили можуть опинитися під масованими ударами безпілотників ще на етапі виходу з портів та руху Тайванською протокою.

Одних дронів недостатньо

Водночас військові експерти застерігають, що саме по собі нарощування кількості безпілотників не гарантує Тайваню ефективного стримування Китаю.

Одним із головних викликів стане управління великою кількістю БпЛА одночасно, особливо в умовах активного застосування противником засобів радіоелектронної боротьби.

Тайваню також необхідно змінювати військову доктрину, систему підготовки особового складу, управління підрозділами та механізми координації різних видів озброєнь.

Саме український досвід демонструє, що ефективність дронів залежить не лише від їхньої кількості, а й від швидкості впровадження технологій, підготовки операторів, розвідки та здатності адаптуватися до протидії противника.

У парламенті сперечаються через фінансування

Реалізація масштабної оборонної програми вже стала предметом політичних дискусій на Тайвані.

Уряд запропонував спрямувати на відповідне оборонне замовлення близько 6,5 млрд доларів протягом п’яти років.

Опозиційна Націоналістична партія виступила проти запропонованої моделі та просуває альтернативний варіант. Він передбачає фінансування обсягом близько 7,4 млрд доларів протягом шести років, але із жорсткішими вимогами щодо збільшення частки озброєнь місцевого виробництва.

Дискусія відбувається на тлі постійного військового тиску Китаю навколо Тайваню та зростання побоювань щодо можливого силового сценарію в Тайванській протоці.

У цих умовах досвід України дедалі частіше розглядається Тайбеєм як практичний приклад того, як технологічно адаптивна оборона та масове застосування відносно недорогих безпілотних систем можуть протидіяти значно більшому противнику.